Abstract:
Дипломна робота, 82 с., 89 дж. літ.
Мета дипломної роботи: визначення архетипів персонажів
аудіомедіального тексту, як вони проявляються у мовленні героїв, а також
способи їх відтворення в українському перекладі.
Для досягнення мети передбачено розв’язання наступних завдань: 1)
актуалізувати поняття «архетип», «мовленнєва характеристика» та «образ
персонажа»; 2) розглянути підходи різних вчених до визначення «архетипу»,
«мовленнєвої характеристики» та «образу персонажа»; 3) зазначити основні
ознаки та мовленнєві одиниці у яких проявляється архетип персонажа; 4)
визначити способи перекладу речень, що формують архетип персонажа; 5)
проаналізувати художній фільм Spider-Man: Far from Home (Людина-павук:
далеко від дому) та провести аналіз мовлення головних персонажів; 6)
встановити найбільш характерні способи перекладу досліджуваних одиниць та
навести контекстуальний коментар.
Об’єктом дослідження є 635 реплік, які формують мовленнєву
характеристику головних персонажів у художньому фільмі Spider-Man: Far
From Home та їх відповідники українською мовою.
Протягом виконання роботи було виявлено, що головні герої належать
до наступних архетипів: Пітер Паркер (Людина-павук) – «Блазень» /
«Захисник», Квентін Бек (Містеріо) – «Зрадник», Мішель – «Кохана дівчина».
Переклад вважаємо адекватним, адже він вірно передає смисл реплік, що
формують архетип персонажа. Серед частотних перекладацьких трансформацій
зазначимо дослівний переклад, модуляцію, вилучення та компенсацію.
Description:
Наявність архетипів у художньому творі може як позитивно, так і
негативно вплинути на сприйняття твору. Їх використання допомагає
читачам/глядачам впізнати вже знайомих їм героїв завдяки набору рис
притаманних тому чи іншому стереотипному персонажу. Це дозволяє
сприймати їх природно, не відторгаючи їх як щось чуже. У нашому дослідженні
керуємося визначенням терміну, представлене К. Юнгом. Зокрема у своїх
ранніх роботах, дослідник говорить про те, що архетипи – це продукт
колективного несвідомо. Він стверджував, що тип та характер психічного
розвитку людини визначаються саме архетипом.
У нашому дослідженні ми розглядаємо архетип разом з такими
поняттями як «образ», «мовна / мовленнєва особистість» та «мовленнєвий
портрет».
Образ персонажа – це поєднання характеру, зовнішності, мовленнєвої
характеристики, вчинків, а також соціального статусу, що втілюються за
допомогою певних художньо-композиційних та мовних засобів.
Стосовно «мовної особистості», керуємося визначенням
Ю. Н. Караулова, що говорить про те, що мовна особистість є носієм будь-якої
мови. Його можна схарактеризувати засновуючись на аналізі його мовлення з
точки зору використання у ньому системних засобів мови для відображення
бачення ними навколишнього світу.
Стосовно мовленнєвого портрета, слід зазначити, що він є втіленням у
мовленні мовної особистості. Втілена у мовленнєвому портреті мовна
особистість становить собою комплекс складових: національних,
психоемотивних, вікових, соціальних, антропологічних, гендерних тощо.
Матеріалом нашого дослідження є художній фільм Spider-Man: Far From
Home (Людина-павук: далеко від дому), 2019 року випуску. Даний фільм
розповідає історію хлопця-підлітка, що у свої 16 років має зробити правильний
вибір та врятувати світ від нападу елементалів.
У нашому дослідженні, ми спробуємо визначити архетип трьох головних
персонажів цього фільму, а саме: Пітера Паркера, Мішель Джонс-Уотсон та
Квентіна Бека (Містеріо), визначимо які архетипні елементи формують їх
мовлення, та спробуємо зрозуміти, чи були змінені архетипи у перекладі.
Об’єкт дослідження: 635 реплік, які формують мовленнєву
характеристику трьох вище наведених персонажів, а також їх відповідники
українською мовою.
Адекватність перекладу аудіовізуального тексту є однією з
найголовніших запорук успіху стрічки у приймаючій країні. З одного боку,
дубльований переклад вимагає стислої передачі інформації, адже зазвичай
відсутня можливість пояснити невідомі глядачам реалії, що зустрічаються у
мовленні персонажів або передати гру слів, яка була наявна в оригіналі. Однак,
з іншого боку, на практиці було доведено, що використання дубляжу в багатьох
країнах світу показує його стабільну популярність.
У кінематографі, роль мовного портрета також є великою. У сучасних
фільмах, нерідко можна почути використання діалектів та соціолектів, іншими
словами фонетичні, граматичні чи стилістичні відхилення від літературної
мови, вони зумовлені культурними та соціальними чинниками, віком
персонажа, його освітнім рівнем, гендерною приналежністю, психологічним
станом тощо.
Однак, не завжди інтенції автора можуть бути збережені при перекладі.
Однією із причин спотворень є прагнення компанії-прокатника створити більш
цензурну версію кінокартини згідно зі стандартами приймаючої країни. Іншою
причиною може стати спроба наблизити образи головних героїв фільму до
архетипічних образів, характерних для культури тієї країни, де здійснюється
прокат фільму, щоб зробити їх ближчими для глядачів та забезпечити вищі
касові збори.
Слід зазначити, що при передачі мовного портрета персонажа у
перекладі, поява змін може бути пов’язана із мовною особистістю перекладача,
що виконує адаптацію тексту. Вона являє собою комбінацію різних чинників,
наприклад: соціокультурних, мовних, мовленнєвих та перекладацьких
компетенцій, а також деяких особистісних здібностей: креативних, емоційної
тощо.
Також, слід пам’ятати про те, що при перекладі фільмів часові рамки та
візуальний ряд обмежують можливості перекладачів, їм часто доводиться
шукати ситуативні стратегії розв’язання перекладацьких проблем. Так,
наприклад, щоб уникнути нерозуміння того що відбувається на екрані глядачем,
при перекладі використовуються компенсації. Такий спосіб перекладу
забезпечує успішність створення мовою перекладу нової версії кінокартини, що
буде максимально точно передавати оригінал.
У ході проведення дослідження були отримані такі результати.
Пітер Паркер поєднує у собі два архетипи. Панівним є архетип
«Блазень», а допоміжним – «Захисник». До характерних рис першого
відносимо:
− страх брати на себе відповідальність;
− перекладання своїх обов’язків на інших персонажів;
− наявність розвинутої уяви;
− небажання дорослішати.
До характерних рис другого відносимо прагнення захистити своїх рідних
та близьких, і готовність виступити на захист всього людства.
Серед мовних елементів, характерних для реплік Пітера є:
− використання розмовної фрази Oh my God, коли він втрачає
контроль над ситуацією;
− частотне вживання слів надмірної ввічливості sorry, excuse-me;
використання розмовної лексики, особливо звернення man.
Для архетипу «Зрадник» (Квентін Бек) є характерними такі риси:
− він відчуває себе недооціненим, та бажає отримати повагу та
визнання за свої зусилля; він зовсім не відчуває себе злодієм, і хоче провчити
інших, чого б це йому не коштувало;
− розглядає інших людей як пішаків, що мають слухняно виконувати
його накази;
− прикидається другом у спілкуванні зі своїми ворогами задля
досягнення своїх цілей; зраджує тих, кого вважає винним у тому, що його життя
не склалося.
Серед характерних рис мовлення: використання сарказму (коли
відкривається його справжня природа) та дружнього гумору (коли він грає
старшого друга для Паркера).
До характерних рис архетипу «Кохана дівчина», втілених у Мішель,
відносимо:
− частотне згадування про неї у мовленні головного героя;
− думки головного героя зайняті тільки нею;
− головний герой піклується про її безпеку;
− вона є абсолютною протилежністю головного героя за характером;
− схильність показувати іншим свої інтелектуальні можливості;
− зацікавленість у житті головного героя.
Серед частотних перекладацьких трансформацій зазначимо дослівний
переклад, модуляцію, вилучення та компенсацію. Також зустрічаються випадки
використання генералізації, конкретизації та додавання. Переклад вважаємо
адекватним, адже він вірно передає смисл реплік, що сприяє відтворенню
архетипів обраних для дослідження персонажів.
Подальші перспективи роботи – дослідження робіт інших авторів задля
аналізу різних архетипів персонажів, їх мовленнєвих портретів, а також
особливостей перекладу архетипно-маркованих фраз українською мовою.