dc.description |
За результатами проведеного дослідження були зроблені наступні
висновки:
1. Доведено, що підвищення якості надання публічних послуг
забезпечує поєднання функціональної та лінійної засад, сприяє створенню
такої управлінської структури, у якій частина органів відповідно до своїх
повноважень ухвалюють рішення, що мають публічну спрямованість та
владно втілюють їх в життя, а інші органи зобов’язані забезпечити їх
необхідною інформацією задля реалізації політики у вказаній сфері.
Під час проведення експертного оцінювання у 2020 році та
самооцінювання якості послуг у 2021 році було використано комплексну
методику з досить великою кількістю критеріїв (понад 50), які охоплюють усі
сфери системи надання адміністративних послуг і діяльності ЦНАП.
Оскільки цю методику було застосовано для оцінювання системи
надання адміністративних послуг ОМС із різних регіонів України, отримані
результати можуть відображати загальнодержавні позитивні тенденції, а
також проблеми щодо надання адміністративних послуг.
Головний підсумок: можна констатувати позитивну тенденцію щодо
поліпшення якості надання адміністративних послуг у містах - партнерах
Проекту ПРОМІС. Порівняльний аналіз результатів засвідчив, що більшість
міст-партнерів урахували основні рекомендації та пропозиції, надані їм
адресно.
Водночас є потреба в удосконаленні діяльності ЦНАП і поліпшенні
якості послуг за деякими критеріями практично для всіх міст - партнерів
Проекту. Попри зафіксовані достатньо високі оцінки за деякими критеріями
оцінювання, необхідно критично підходити до загального результату
оцінювання. Постійне поліпшення якості послуг, одним зі способів
досягнення якого є періодичне оцінювання, повинно стати принципом
діяльності всіх ЦНАП.
92
Очевидно, що для вдосконалення механізму самооцінювання
необхідними є обговорення й однакове розуміння змісту критеріїв
оцінювання. Варто також актуалізувати їхній перелік і відкоригувати оцінку
кожного з них з погляду впливу на якість послуг.
Самооцінювання та порівняльний аналіз якості надання
адміністративних послуг було проведено у 16 містах - партнерах Проекту
ПРОМІС із 4 областей; отримані результати мають як короткострокові, так і
довгострокові очікувані результати.
Очікувані результати оцінювання в короткі терміни:
1. Керівництво кожного ОМС критично проаналізує результати
самооцінювання у 2021 році, порівняє їх із результатами експертного
оцінювання й оцінить рівень упровадження рекомендацій, наданих у 2020
році.
2. Використовуючи порівняння двох результатів оцінювання, буде
визначено та проаналізовано критерії, на які потрібно звернути особливу
увагу.
3. Отриману інформацію про стан надання адміністративних послуг
(позитивні тенденції, проблеми) і про зміни, які відбулись у наданні послуг,
кожен ОМС використає для фіксування свого рівня якості послуг й усунення
виявлених недоліків.
4. Застосований механізм самооцінювання в наступні роки буде
вдосконалено, а порівняльний аналіз результатів за певні періоди стане
нормою для фіксування якості надання послуг і реалізації заходів для їх
поліпшення.
Очікувані результати оцінювання на перспективу:
1. Випробувану методику оцінювання ЦНАП періодично
застосовуватимуть, а результати кожного наступного оцінювання
керівництво ОМС порівнюватиме з попередніми для розуміння тенденцій
щодо змін рівня якості послуг.
93
2. Періодичне оцінювання діяльності ЦНАП сприятиме ОМС у
формуванні належної інфраструктури, підготовці персоналу та поліпшенні
якості надання послуг.
3. Напрацьовані механізми оцінювання якості надання послуг ЦНАП
стануть хорошими прикладами практик для інших ОМС, які хочуть
удосконалити діяльність ЦНАП і поліпшити якість послуг.
У дослідженні запропоновано рекомендації, що допоможуть підвищити
ефективність якість надання публічних послуг; скерувати діяльність даного
органу у досліджуваному напрямку на забезпечення реалізації прав і свобод
громадян та юридичних осіб, на підняття престижу роботи в органах
публічної влади та заінтересованості молоді у вступі на службу в
досліджуваний орган, підвищення якісних параметрів надання
адміністративних послуг.
Упровадження системи управління якістю, що відповідає вимогам
ДСТУ ISO 9001-2001, в органі державної влади дає можливість: покращити
якість послуг, які надаються населенню та іншим категоріям споживачів,
забезпечити їх стабільний рівень; підвищити ефективність використання
бюджетних коштів; збільшити прозорість діяльності та рішень, що
приймаються, як для населення, так і для вищих органів державної
влади;підвищити мотивацію та задоволеність персоналу за рахунок кращої
організації його роботи; підвищити керованість роботи, можливість
управління нею та її удосконалення;швидше адаптувати нових працівників,
оскільки людина починає діяти за відомою інструкцією, яка гармонізована з
іншими процесами в органі влади; застосувати механізми суспільного
контролю в обсязі і формі, які передбачені і не суперечать самому процесу
вироблення рішення.
Виникає потреба інтеграції на загальнодержавному рівні з відповідним
законодавчим закріпленням роботи з підвищення якості надання публічних
послуг органаном державної влади, планомірного регулювання, керівництва
їх діяльністю в цій сфері. Принциповою умовою надання якісних публічних
94
послуг в цілому є орієнтація на потреби споживачів використання публічних
послуг Відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Шляхом реалізації зазначених функцій надання адміністративних
послуг щодо підвищення їх якості, вдосконалення може бути зосереджено в
одному керівному центрі з метою координації діяльності у цьому напрямку
щодо розробки окремих нормативно-правових актів, прийняття яких
сприятиме підвищенню соціальної ефективності публічного управління.
Система управління якістю, побудована в межах ЦНАПів у містах
Дніпропетровської обл. відповідно до стандарту, дає змогу перевести
загальні функції, визначені в положенні про відповідний орган, у конкретні
процедури діяльності персоналу. Для створення такої системи необхідно
визначити: коло споживачів послуг; перелік послуг, що надаються кожній
категорії споживачів; вимоги споживачів до кожного виду послуг (що
містяться у нормативних документах) і рівень їх задоволеності, створивши
постійні механізми відстеження вимог та задоволеності; критерії якості для
кожного виду послуг та стандарти якості послуг за цими критеріями;
механізми інформування споживачів про прийняті зобов'язання щодо
надання послуг (стандарти їх якості); схему перевірки того, чи відповідають
надані послуги певним стандартам, і виявлення невідповідних послуг; дії при
виявленні невідповідних послуг, наданих споживачам. |
uk_UA |