Abstract:
Магістерська робота містить: 143 сторінки, 47 рисунків, 5 таблиць, 98
першоджерел та 3 додатки.
Об'єкт дослідження: мережі нового покоління (NGN) в умовах
нестаціонарного трафіку.
Предмет дослідження: механізм розподілу трафіку в NGN.
Мета та завдання дослідження: підвищення ефективності засобів
системного адміністрування територіально розподілених комп’ютерних мереж
на основі удосконалення процесу моделювання динамічної багатоколійної
маршрутизації в мережах MPLS-TE.
Дана робота досліджує сучасні методи та засоби системного
адміністрування територіально розподілених комп’ютерних мереж. Основна
увага приділена розробці та оптимізації процедур управління мережевими
ресурсами для ефективної передачі трафіку з гарантією якості в умовах збоїв та
критичних режимів. Результати дослідження дозволяють запропонувати нові
алгоритми побудови моделей мереж нового покоління, що враховують
особливості мультипротокольної передачі та типи трафіку.
Результати можуть бути використані в якості алгоритма для створення
програмного забезпечення для системного адміністрування телекомунікаційних
систем, підвищення коефіцієнта використання мережі та ефективного
управління ресурсами в умовах різних сценаріїв експлуатації та збоїв.
Description:
Однією з основних проблем сьогоднішніх телекомунікацій вважаються
питання багатоколійної стратегії маршрутизації та розподілу трафіку для
системного адміністрування територіально розподілених комп’ютерних мереж.
Практика показує, що класичні оптимізаційні процедури знаходження
найкоротшого шляху хоча й вважаються оптимальними в плані вибору
найкоротшого шляху, втім не вважаються такими з позиції оптимального
використання мережевих ресурсів. При великій кількості вузлів у розподіленій
мережі з'являється необхідність у переході до інших методів, які ґрунтуються на
застосуванні кількох найкоротших незалежних шляхів.
Як показує проведений аналіз, найбільш раціональним можна вважати
спосіб розподілу потокового трафіку, що зменшує навантаження на пристрої, а
також не потребує перевпорядкування пакетів.
За допомогою імітаційного моделювання доведено доцільність обмеження
кількості найбільш важливих маршрутів, обумовлених величинами трафіку та
зв'язністю мережі, що дозволяє створити умови для максимізації складеного
показника якості обслуговування. Спроектовані технологічні пропозиції дають
змогу підвищити коефіцієнт застосування мережі на 20%.
Аналіз існуючих технологій також показав відсутність цільової
процедури, яка призначена для відновлення мережі після переходу в критичні
режими. Ця ситуація на практиці передбачає застосування особи, яка приймає
рішення, та займає від 10 хв. до кількох годин. В зв’язку з цим в роботі
пропонується процедура оптимізації, яка забезпечує розподіл трафіку на базі
рекурсивних операцій, яка за кілька кроків дозволяє забезпечити стабільну
роботу мережі. Запропонована двонаправлена рекурсивна операція з розподілу
навантаження в обстановці критичного режиму надає можливість мінімізації
втрати мережевого управління до кількох мілісекунд.
Спираючись на результати математичного моделювання,
продемонстровано, що операції рестарту можуть забезпечити швидку збіжність
мережі та подальшу стабільну роботу мережі при обранні співвідношення
перерозподілу навантаження 1:5.