ЛІНГВОПРАГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЕРЕКЛАДУ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТУ ЗЛОЧИНЦЯ

Дудко, О.Г.

dc.contributor.author	Дудко, О.Г.
dc.date.accessioned	2024-03-29T15:41:05Z
dc.date.available	2024-03-29T15:41:05Z
dc.date.issued	2024-01-19
dc.identifier.uri	http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/248
dc.description	Портрет - це один із найважливіших засобів характеристики, за допомогою якого розкривають типовий чи індивідуальний характер героїв і виражають ідейне ставлення до них через особливості зображення зовнішності: постави, обличчя, одягу, рухів, жестів і манер. Портрет персонажа є центральним елементом усієї зображальної системи художніх образів. Мовний портрет - це єдиний образ людини, породжений засобами мови. Він містить в собі різні поняття: власне портрет (у стислому значенні, а саме - відтворення зовнішності людини: рис обличчя, жестів, міміки, одягу), та психологічний портрет (опис внутрішнього стану героя, рис його характеру, вдачі, специфіки поведінки, моральних якостей, вподобань) та мовленнєвий портрет (взаємозв’язок мови героя та його характеру, відмінність від мови інших персонажів). Поєднання цих компонентів дає можливість автору створити яскравий, багатий і повний образ героя, запевнити реципієнта в чуттєвій достовірності зображуваного. Для цього автор виділяє характерні людські риси, укрупнює їх, посилює та подає в індивідуальному вимірі. Поняття «портрет» широко використовується в сучасному мовознавстві в межах такої сполуки як «мовний портрет». Аналізуючи лінгвістичні дослідження термін «портрет персонажа» зустрічається в різних контекстах. Це поняття включає в себе опис зовнішності, певні кінетичні характеристики, різноманітні риси характеру, інтелект, динаміку, а також мовні особливості, аналізуючи котрі можна зрозуміти психологічну характеристику персонажа в творі. Особливою (і відмінною) рисою психологічного портрета є те, що він може взагалі не містити опису зовнішності, а складатися лише з фрагментарних описів психічних особливостей, рис характеру. Портрети відрізняються за обсягом і структурою, а також за способом локалізації в тексті. Важливим критерієм виокремлення структурних типів портрета є спосіб організації його компонентів. Вони можуть розташовуватися й пов’язуватися між собою у два способи. Г. Старикова, залежно від складу лексики на позначення візуального образу в тексті, виділяє такі три лексико-тематичні розряди: 1. Соматична лексика: іменники, що означають тіло людини та його частини (голова, обличчя, очі, ніс, руки). 2. Вестиальна лексика: іменники, що позначають одяг, взуття (плаття, штани, туфлі). 3. Кінетична лексика: іменники, що позначають міміку, жести [64, c. 5]. Лінгвісти, які досліджують мовленнєву характеристику визначають мовний портрет на основі текстового вираження комунікативного акту. Такі лінгвісти як І. Бикова, Т. Іжевська, Т. Насалевич досліджували портрет у тексті. Проаналізувавши наукові джерела маємо можливість розподілити взаємопов’язані портретні різновиди, які являють єдину систему мовленнєвого портрету, у два класифікаційні ряди за тематичним і текстотвірним критеріями. За тематичним критерієм центральними типами мовних портретів у текстах є гендерний, фізичний, психологічний, соціальний та мовленнєвий. Досліджено, що портрет може бути повним, докладним і скупим відповідно до класифікації І. Семенчук. Портрет дає можливість розкрити індивідуальність персонажа. У поданій роботі виявлено наступні види портретів: портрет-враження, де акцентуються душевні якості героя, які розкриваються шляхом опису вражень, що він породжує в інших героїв та автора; статичний портрет (де головна увага на сталих деталях); динамічний (де елементи зовнішності збираються протягом твору, основна увага на перемінних особливостях - жестах, міміці, виразі обличчя); портрет-оцінка та портрет-ситуація. Лінгвостилістичні засоби є вагомою складовою при формуванні психологічного портрету героя [36, с. 3]. Експресія мовлення та влучність створення висловлювань досягається не лише з використанням експресивно-стилістичних та оцінювально-стилістичних складових, а й при вживанні словосполучень у непрямому значенні. З’ясовано, що при утворенні психологічного портрета застосовуються різні лінгвостилістичні засоби, а саме: епітет, метафора, метонімія, і т.д. Щоб створити мовленнєву характеристику персонажа застосовують багато стилістичних засобів та стилістично -марковану лексику. Нерідко, коли персонаж є головним у тексті, його мовленнєвий портрет непростий, складається поєднанням кількох елементів. Для певних епізодичних персонажів мовленнєвий портрет є прийомом художнього відтворення, що найбільш чітко показує їх характер мінімальними засобами, а саме мовленнєва характеристика містить в собі невелику кількість більш виразних елементів Науковці вважають, що категоризація має дуже велике значення - виключно всі пізнавальні процеси залежать від категоризації, зафіксованої в мові і що має, внаслідок «знакової» природи її втілення, значення досвіду, який поділяє загальна свідомість. У роботі досліджено сутність концепту злочин та слід відмітити, що йому притаманні ознаки категоріальних концептів. Категорія злочин відображена на лексичному рівні за допомогою використання слів villainy, perpetration, wickedness, murder, criminal, malfeasance, malefaction, transgression, atrocity, що мають номінативне значення. У складі категорії злочин виокремлюємо категорію злочин і субординатні категорії. За схемою 1 у додатках бачимо, що категорія складається з двох частин: злочин 1 (проти людини) та злочин 2 (проти власності) і має супутні шість категорій субординатного ступеня, деякі зі ступенів включають в себе визначену кількість розширень. Задля адекватної передачі характеристик психологічного портрета, з прагматичними значеннями, перекладач удавався до різноманітних перекладацьких трансформацій тому що досить часто переклад-калькування неможливий, оскільки характер однієї мови не відповідає характеру іншої мови. Тому збереження загальної форми психологічного портрета неодмінно пов’язане з певними внутрішніми трансформаціями - граматичними чи лексичними. Найчастіше вживалися наступні трансформації: модуляція, генералізація, конкретизація, словниковий відповідник, дослівний переклад. Аналіз мовного портрета невід’ємно пов’язаний з лінгвістичним аналізом тексту. Портрет є складовою структури тексту, він її органічний елемент, є прийомом реалізації текстової цілісності, а також зв’язності зображуваного художнього образу, тож під час його вивчення доцільно, на нашу думку, користуватися тими ж категоріями, якими послуговується лінгвістичний аналіз тексту. Тобто проводити дослідження на різних мовних рівнях.	uk_UA
dc.description.abstract	Кваліфікаційна дипломна робота: 110 с., 118 джерел літератури. Мета роботи: дослідження мовленнєвих засобів створення психологічного портрету злочинця у фільмі Чада Стагельські та Девіда Лейтча John Wick та особливостей їх відтворення в українському перекладі. Завдання роботи: визначити теоретичну складову понять мовленнєвий та психологічний портрет, шляхи їх реалізації в художньому дискурсі; дослідити види портретної характеристики персонажа у художніх творах; встановити основні підходи до відтворення стилістичних засобів при перекладі художніх текстів; проаналізувати досліджуваний фільм на предмет виявлення засобів створення портрету; надати до розглянутих прикладів стилістичний, контекстуальний, перекладознавчий та статистичний аналіз. Об’єкт роботи - 196 прикладів використання фігур мови з фільму Девіда Лейтча і Чада Стагельські John Wick на основі яких розглянуто семантичні, стилістичні та структурні особливості створення психологічного портрету злочинця в англійській мові. У роботі встановлено, що з типів портретів найчастіше використовувалися статичний та портрет-враження, а серед найвживаніших трансформацій маємо генералізацію, модуляцію, словниковий відповідник та дослівний переклад. З’ясовано, що психологічний портрет злочинця складається з таких підтипів як (портрет-враження, ситуація, оцінка, динамічний та статичний). Автор вживає певні лінгвістичні засоби (прикметники, іменники) які у більшості випадків мають додатковий прагматичний сенс, створюючи таким чином повний портрет злочинця.	uk_UA
dc.language.iso	other	uk_UA
dc.publisher	ПрАТ ПВНЗ "ЗІЕІТ"	uk_UA
dc.subject	АНТОНІМІЧНИЙ ПЕРЕКЛАД, ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ, СЛОВНИКОВИЙ ВІДПОВІДНИК, МОДУЛЯЦІЯ, ДОСЛІВНИЙ ПЕРЕКЛАД	uk_UA
dc.title	ЛІНГВОПРАГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЕРЕКЛАДУ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТУ ЗЛОЧИНЦЯ	uk_UA
dc.type	Other	uk_UA