УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В ПУБЛІЧНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ

Шинкаренко, Є.А.

DSpace Home
→
Кваліфікаційні роботи
→
Магістратура
→
Освітні програми
→
281 ПУА ОП "Публічне управління та адміністрування"
→
View Item

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В ПУБЛІЧНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ

Шинкаренко, Є.А.

URI: http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/246

Date: 2024-01-18

Abstract:

Кваліфікаційна магістерська робота: 96 с., 10 таблиць,8 рисунків, 46 джерел літератури Метою кваліфікаційної магістерської роботи є систематизація, інтеграція та розширення теоретичних знань щодо методики прийняття управлінських рішень в органах публічної влади та на основі аналізу відповідного внутрішнього і зовнішнього середовища органів публічної влади розробити рекомендації щодо вдосконалення практики організації цього процесу. Предметом дослідження є процес прийняття управлінських рішень в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області. Об'єктом дослідження є умови, фактори, організаційно-правові засади розвитку системного прийняття управлінських рішень на основі аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища організації. Наукова новизна одержаних результатів полягає в демонстрації та розробці системних засобів застосування аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища при підготовці та прийнятті управлінських рішень в публічних установах, що відрізняє авторський підхід від традиційної української практики. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані в магістерській дипломній роботі методики прийняття управлінських рішень можуть бути використані на практиці в публічних установах на регіональному рівні.

Description:

Управлінська діяльність в органах державної влади забезпечується шляхом підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень. Управлінські рішення є результатом інтелектуальної діяльності та продуктом різних рівнів управлінської діяльності. Управлінські рішення характеризуються різними ознаками (за характером цілей, причинами виникнення, характером процесу розробки, функціональним змістом та ієрархічним рівнем системи управління) та специфікою суб'єкта їх прийняття. Рішення з державного управління характеризуються високою результативністю, спрямованістю на вирішення загальнодержавних проблем, обов'язковістю виконання всіма органами влади, організаціями та підприємствами, а також високим ризиком невиконання. Для характеристики цього типу процесу прийняття рішень важливо враховувати, що спосіб формулювання управлінських рішень та характер їх організаційного оформлення може бути нормативною ознакою. Зокрема, процес підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень має відбуватися у декілька етапів (етап підготовки управлінського рішення, етап прийняття та етап реалізації) і ґрунтуватися на наявності та оцінці альтернатив. Прийняття управлінських рішень в органах державної влади вважається однією з її функцій. Важливим є вибір цілей, розробка альтернатив, порівняння альтернатив та вибір шляхів вирішення проблем. Сучасні системи прийняття управлінських рішень в державному управлінні здебільшого ґрунтуються на традиційних підходах, які фокусуються на тактичних цілях. Натомість невизначеності, які часто виникають, вимагають стратегічного аналізу, заснованого на дослідженні зовнішнього та внутрішнього середовища органу влади. У Розділі 1 представлено класифікацію факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Тут також наведено їхні характеристики. Аналіз зовнішнього середовища базується на використанні спеціальних методів дослідження, таких як: PEST-аналіз, АВС-аналіз, просторовий аналіз, SWOT-аналіз, аналіз стейкхолдерів тощо. Аналіз внутрішнього середовища: функціональний аналіз, використання методів спостереження, анкетування тощо. Використовувані в комплексі, вони дозволяють підготувати аналітичну базу для прийняття стратегічних управлінських рішень і забезпечують їх об'єктивність. Емпіричне дослідження, проведене в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області, показало, що a) управлінські рішення, що розробляються та приймаються тут, є обов'язковими для виконання підпорядкованими організаціями, ґрунтуються на нормативно-правовій базі, зазвичай підтримуються державними ресурсами, часто пов'язані з високими ризиками, зазвичай базуються на стандартизованих процедурах підготовки та документуються; б) управлінські рішення охоплюють сфери управління безпечністю харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної безпеки, захисту прав споживачів, людських ресурсів, організаційного та фінансового забезпечення, реєстрації сільськогосподарської техніки, контролю за регульованими цінами, запобігання корупції, санітарно-епідеміологічної роботи. Його праця загалом належним чином організована та регламентована, в) Основними формами прийняття рішень є організаційні (наради, перевірки, відбір зразків продукції, контрольні перевірки в ключових точках, оголошення та зняття карантину, аналіз ризиків, контроль за епідеміями) та матеріально-технічні (діловодство, фінансові звіти, аналітичні документи, довідки, документи, що підтверджують реєстрацію, перереєстрацію та зняття з обліку сільськогосподарської техніки, акти перевірок тощо). Для прийняття управлінських рішень фахівці управління співпрацюють з іншими адміністративними органами та беруть участь у роботі постійних комісій (рад, робочих груп) на рівні органів місцевого самоврядування (ОДА, РДА, ТГ) з питань санітарно-епідеміологічної безпеки, фітосанітарної безпеки, захисту прав споживачів та ухвалення програм боротьби зі шкідниками. Таким чином, у роботі досліджуваних державних органів переважають адміністративно-організаційні рішення, пов'язані з тактичними та оперативними завданнями, а при їх прийнятті використовуються евристичні (інтуїтивні) та колективні методи. Як наслідок, алгоритми прийняття управлінських рішень зазвичай є спрощеними, з використанням різних методів аналізу та прогнозування, без розгляду альтернатив, без урахування довгострокових наслідків, що є ризикованим. Використання інструментів стратегічного аналізу та SWOT-аналізу повинно займати особливе місце при прийнятті управлінських рішень, оскільки Департамент розвитку АПК ДОДА в Дніпровській області, як система управління, має складну та високодиверсифіковану організаційну структуру управління і функціонує в умовах систематичної взаємодії з активним зовнішнім середовищем. Дослідження ґрунтувалося на анкетному опитуванні та інструменті SWOT-аналізу. На основі анкетування та використання методики SWOT-аналізу було проведено аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища функціональної діяльності досліджуваних громадських організацій при прийнятті управлінських рішень, виявлено слабкі та сильні сторони, можливості та загрози. Результати, отримані в результаті оцінки функціональної діяльності досліджуваних органів державної влади, надають релевантну інформацію щодо їх спроможності розробляти, приймати та забезпечувати реалізацію управлінських рішень. З огляду на виявлені недоліки, важливим є визначення стратегічних пріоритетів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з урахуванням місії та цілей цієї організації. Саме для цього в даній роботі було проведено SWOT-аналіз та розроблено систему заходів, спрямованих на покращення функціональної діяльності Держпродспоживслужби. У цьому контексті в дослідженні використано SPACE-аналіз для оцінки ступеня та важливості ймовірності прояву сильних і слабких сторін, можливостей і загроз за допомогою експертних оцінок. Для уточнення місії та цілей Департаменту було розроблено дерево цілей та визначено наступні стратегічні пріоритети: 1) Зміна та впровадження нової моделі прийняття рішень 2) Впровадження нової моделі комунікації з суб'єктами господарювання та іншими зацікавленими сторонами щодо прийняття управлінських рішень 3) Створення повноцінної та комплексної електронної системи функціонування державних органів, 4) реформування системи мотивації персоналу 5) ефективне управління витратами та ресурсами. Впровадження нового підходу до формування та прийняття управлінських рішень в системі ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, що базується на аналізі внутрішнього та зовнішнього середовища, передбачає не лише визначення цілей та стратегічних пріоритетів функціональної діяльності, а й результатів цієї діяльності як наслідку прийняття управлінських рішень Успіху можна досягти, якщо чітко описати результати та спроектувати зміст роботи. Використовуючи нову модель проектування результатів діяльності (модель "збагачення"), автори розробили перелік змісту робіт для реалізації рішень щодо вдосконалення організаційних процедур та зменшення зовнішніх факторів загроз для функціонування досліджуваної державної установи. Враховуючи наведені вище пропозиції, можна підвищити об'єктивізацію управлінських рішень та створити відповідну інформаційну базу не лише для їх прийняття, а й для фактичного впровадження елементів стратегічного управління.

Show full item record