Abstract:
Магістерська робота містить 109 сторінок, 13 рисунків, 11 таблиць,
4 додатки, 65 літературних джерел.
Об'єктом дослідження є зовнішньоекономічна діяльність України, а саме
структура зовнішньоторговельних відносин.
Предметом дослідження є структурні зміни в зовнішньоекономічній
діяльності України, впровадження тенденцій, що ефективно працюють в
міжнародній економічній діяльності інших країн в умовах Європейської
інтеграції країни.
Метою магістерської роботи полягає у розробці рекомендацій з
провадження зовнішньоекономічної діяльності України та виявленні шляхів
посилення експортного потенціалу України на основі зарубіжного досвіду та в
результаті аналізу структури ЗЕД України протягом 2012-2021 років.
В першому теоретичному розділі розкриті теоретико-методичні аспекти
зовнішньоекономічної діяльності держави; розглянуто основні етапи розвитку
та становлення зовнішньоекономічної діяльності; визначені методи державного
регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
Другий розділ присвячено дослідженню структури зовнішньоекономічної
діяльності України: досліджено тенденції зовнішньої торгівлі України в
сучасних умовах; проаналізовано динаміку та структуру зовнішньоекономічної
діяльності України за 2012-2021 рр.; оцінено ефективність
зовнішньоекономічної діяльності держави в період трансформації економіки.
В третьому розділі магістерської роботи визначені проблеми на шляхуу
інтеграції України у світове економічне господарство; розроблені шляхи
підвищення експортного потенціалу України в сучасних умовах: визначено
напрями підвищення ефективності зовнішньої торгівлі.
Description:
Однією з характерних рис сучасного стану світової економіки є умовне
розмиття кордонів між країнами, в результаті чого розвиток
зовнішньоекономічної діяльності, що представляє собою різні форми виходу на
зовнішні ринки, стає головним сприятливим фактором успішного
функціонування будь-якого підприємства, а тим більше країни.
Проведені в магістерській кваліфікаційній роботі дослідження показали,
що за аналізований період з 2012 по 2021 роки спостерігається не надто
сприятлива тенденція розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
Постійний дефіцит торгового балансу свідчить про те, що зовнішня торгівля
України залишається недостатньо ефективною – обсяги імпорту перевищують
обсяги експорту з країни. Значний рівень втягнення України в зовнішню
торгівлю підтверджується не тільки рівнем залежності економіки від імпорту, а
й показником частки зовнішньоторговельного обороту у ВВП (близько 80%).
Збалансованість експорту та імпорту товарів і послуг відмічена лише у
2014-2015 рр., в інші періоди спостерігається нестача експортних надходжень
для оплати імпортованих товарів та послуг, що викликає необхідність
оплачувати імпортовані товари з валютних резервів держави.
За результатами аналізу товарної структури експорту робимо висновок
про те, що експорт України є переважно сировинним, а частка
високотехнологічної продукції з високою доданою вартістю в українському
експорті має тенденцію до зниження. Це робить економіку країни вразливою та
занадто залежною від країн-імпортерів, які постачають нам готову продукцію з
нашої сировини, тим самим поповнюючи бюджет своєї країни та спуштошуючи
український.
Маючи шалений потенціал з виробництва високотехнологічної продукції
машинобудування та сучасного технологічного обладнання, нашій країні варто
спрямувати сили на те, щоб не тільки збільшити обсяги виробництва такої
87
продукції в Україні задля зменшення залежності від її імпорту з закордону, а й
для того, щоб мати змогу запропонувати реалізацію високотехнологічної
продукції на міжнародному ринку, тим самим підтримуючи вітчизняну
економіку.
Значна частина зовнішньоекономічних операцій в Україні на сьогодні
відбувається на рівні приватного підприємництва із недостатнім ступенем
державного регулювання та підтримки. Підприємці побоюються виходити зі
своїми товарами за межі звичних ринків збуту через недостатність досвіду та
певних знань у галузях маркетингу та сертифікації своєї продукції у
відповідності із міжнародними нормами.
За результатами аналізу географічної структури зовнішньоекономічної
діяльності України, робимо висновки про глобальну переорієнтацію
експортних потоків України з країн СНД на країни Европейського Союзу,
найбільшим же експортером української продукції у 2021 році став Китай.
Існує потреба у глобальній трансформації не тільки географічної
структури експорту, а й товарної. Інтеграція української економіки у світове
економічне товариство визначається значною потребою у впровадженні нових
технологій та фінансових ресурсах, в тому числі залучених через інвестиції.
Розробляючи зовнішньоекономічну стратегію, Україні варто враховувати
дві найважливіші реалії – потреби та тенденції розвитку міжнародної
економіки, рівень розвитку та структуру національної економіки. З
урахуванням економічної та політичної ситуації стратегія розвитку
зовнішньоекономічної діяльності України визначається рівнем євроінтеграції.
Отже, визначимо основні напрями, що сприятимуть динамічному
розвитку зовнішньоекономічної діяльності України:
- переорієнтація зовнішньоекономічної діяльності на експортну
діяльність шляхом підвищення конкурентоспроможності продукції, що
відповідає європейським стандартам;
- стимулювання розвитку експортоорієнтованих галузей з боку
держави, де найбільш ефективним стане саме фінансове сприяння, в тому числі
88
із залученням коштів державного бюджету: кредитування експорту,
страхування експортних кредитів, надання державних гарантій у відповідності
до норм і вимог СОТ, які визначають прийнятий у світовій практиці порядок
надання державної підтримки експорту.
Цілком логічним буде припущення, що країни Європейського Союзу
стануть основним напрямком зовнішньоекономічної стратегії України протягом
наступного десятиріччя.
Основними елементами реалізації стратегії розвитку
зовнішньоекономічної діяльності України мають стати:
- створення могутнього експортного сектора;
- активне залучення прямих іноземних інвестицій;
- сприятлива кредитна, податкова, валютна, фінансова та цінова
політика, що стимулює диверсифікацію експортно-імпортних відносин;
- залучення висококваліфікованих фахівців у зовнішньоекономічній
діяльності;
- реалізація підприємницької діяльності за кордоном;
- формування масштабної зовнішньоекономічної інфраструктури;
- впровадження досвіду європейських та світових економічних
об’єднань.
Підсумуємо, шляхом сталого розвитку зовнішньоекономічної діяльності
України має стати впровадження політики, що стимулює українські
підприємства до освоєння зовнішніх ринків та збільшення обсягів експорту за
допомогою впровадження новітніх технологій та імплементації світового
досвіду стосовно норм та стандартів якості продукції задля забезпечення
високого рівня конкурентоспроможності товарів українського виробництва на
світових ринках.
Національна економічна стратегія стосовно розвитку
зовнішньоекономічної діяльності має бути орієнтованою на ідеї євроінтеграції
та забезпечення найбільш ефективних форм реалізації потенціалу
співробітництва України із розвиненими країнами світу.