ПОДАТКИ НА CПОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ:  ФІСКАЛЬНІ ЕФЕКТИ І ЦІНОВІ НАСЛІДКИ

Ящук, І.І.

ПОДАТКИ НА CПОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ: ФІСКАЛЬНІ ЕФЕКТИ І ЦІНОВІ НАСЛІДКИ

Ящук, І.І.

URI: http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/134

Date: 2023-06-18

Abstract:

Квaлiфiкaцiйнa бaкaлaвpськa poбoтa мiстить 101 стopiнoк, 7 pисункiв, 56 бiблioгpaфiчниx посилань. Метoю poбoти є вивчення теоретичних аспектів взаємозв’язку податків на споживання і цін, а також розробка науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення оподаткування процесів споживання. Oб’єктoм дoслiдження є організація справляння податків на споживання в контексті формування доходів бюджету та впливу на рівень цін. Пpедметoм дoслiдження є економічні відносини, що виникають у процесі справляння податків на споживання. В квaлiфiкaцiйнiй бaкaлaвpськiй poбoтi досліджено економічну сутність податку і ціни та їх взаємозв’язок; розкрито сутність понять «податок», «податки на споживання», «ціна»; визначено основні етапи процесу ринкового ціноутворення; здійснено аналіз сучасних фіскальних та цінових особливостей оподаткування процесів споживання; розглянуто світові моделі оподаткування споживання і окреслено можливості запозичення з метою оптимізації їх впливу на рівень цін та стан суспільного добробуту; проаналізовано фіскальні аспекти податків на споживання за умови реформування механізму ціноутворення; сформульовано рекомендації щодо удосконалення оподаткування споживання та визначено їх вплив на суспільний добробут населення.

Description:

Податок - це обов’язковий платіж, який законодавчо встановлюється державою, сплачується юридичними і фізичними особами в процесі перерозподілу частини вартості ВВП й акумулюється в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій та вирішення соціально-економічних завдань. Аналіз існуючих точок зору щодо розуміння сутності ціни вказує, що її визначення подається лише з позиції формування ціни, як задоволення інтересів суб’єктів обміну (продавця та покупця). Податки на споживання здійснюють прямий вплив на стан суспільного добробуту населення через механізм ринкового ціноутворення та опосередкований вплив через податкові платежі до бюджету, які у вигляді соціальних виплат впливають на рівень і динаміку заробітної плати працівників бюджетної сфери, грошового забезпечення різноманітних пільгових категорій громадян та інше. Розглядаючи діючі законодавчі акти, а також дискусійні питання окремих економістів, науковців відносно визначення об’єкту оподаткування та бази оподаткування ПДВ вважаємо за необхідне в законодавчому порядку врегулювати положення відносно цих елементів податку. Зокрема, об’єктом оподаткування ПДВ повинна виступати вартість товару (робіт, послуг) додана на кожному етапі просування товару від виробника до споживача, а базою оподаткування (об’єктом нарахування) - договірна (контрактна) вартість товарів, робіт, послуг, визначена за вільними або регульованими цінами без урахування ПДВ. Досліджуючи вплив ПДВ на процеси ринкового ціноутворення ми дійшли висновку, що ПДВ (податкове зобов’язання) є ціноутворюючим елементом на стадії формування ціни. При цьому сума ПДВ (податкове зобов’язання) залежить від величини виробничої ціни. Однак, в умовах сформованих ринкових цін ПДВ є величиною, залежною від рівня ринкових цін, а відтак при їх зростанні (зменшенні) впливає на фінансовий результат (прибуток, збиток) підприємств, зумовлюючи його зростання (зменшення). Відсоткова ставка ПДВ при ринковому коливанні цін впливає на величину ПДВ, що включається в ціну товару, а також (при певному рівні податкового кредиту) на суму поступлень цього податку до бюджету. Аналізуючи діючі законодавчі акти з питань оподаткування акцизним збором в Україні вважаємо за необхідне при визначенні груп підакцизних товарів ввести критерії, по яких вони визначаються. Зокрема, на нашу думку, до груп товарів, які підлягають оподаткуванню акцизним збором доцільно віднести: 1) товари, які шкодять здоров’ю людини (алкогольні та тютюнові вироби); 2) товари, які забруднюють навколишнє природне середовище (бензин, дизельне паливо); 3) предмети розкоші (ювелірні і хутряні вироби). Вплив акцизного збору на формування цін в ринкових умовах господарювання полягає в тому, що акцизний збір як і ПДВ є ціноутворюючим елементом на стадії формування ціни, а в умовах ринкових цін (сформованих) сума акцизного збору є величиною, яка залежить від рівня таких цін. Використання процентних ставок акцизного збору та ставок цього податку у твердих сумах по різному зачіпає інтереси держави та платника податку. Якщо процентні ставки акцизного збору в умовах ринкового коливання цін зачіпають як інтереси фіску, так і суб’єктів господарювання, то ставки, встановлені у твердих сумах, захищаючи інтереси фіску, впливають на величину прибутку суб’єктів господарювання, збільшуючи або зменшуючи його. В процесі дослідження впливу митних податків на формування цін на товари, що експортуються з України чи імпортуються в Україну нами виявлено, що митні податки як податки на споживання здійснюють вагомий вплив на процеси ринкового ціноутворення, тобто є ціноутворюючими елементами на стадії формування ціни та залежними від рівня цін при їх узгодженні та здійснюють значний вплив на обсяги експортно-імпортних операцій. Відмічено, що вітчизняній митній політиці притаманні риси протекціонізму, спрямовані на підтримку вітчизняного товаровиробника. Податки на споживання (ПДВ, акцизний збір і мито) виступають ефективними інструментами регулювання соціально-економічних процесів в суспільстві. Зарубіжний досвід справляння ПДВ характеризується застосуванням диференційованих ставок податку, що вказує на гнучкість податкових систем країн з розвинутою ринковою економікою. Як вказується окремими вітчизняними авторами, уніфікована ставка ПДВ (20%) в Україні не враховує відмінностей у можливостях сплачувати податок різними верствами населення, що спричиняє відносне обмеження споживання суспільно необхідних товарів населенням з низьким рівнем доходів. Проте, на нашу думку, введення диференційованих ставок ПДВ на сьогоднішньому етапі розвитку ринкових відносин в Україні є недоцільним через: - ускладнення механізму розрахунку ПДВ, що в умовах сьогодення може зумовити значні зловживання та ухилення від сплати податку, а також викликати ситуацію, при якій одні і ті ж товари (послуги) оподатковуватимуться за різними ставками; - складність визначення критерію товарів (послуг), які підлягатимуть пільговому оподаткуванню (оподаткуванню за зниженими ставками податку), адже для населення з низьким рівнем доходів приналежність товарів до групи першої чи не першої необхідності може виявитися різним; - оподаткування за пільговими ставками ПДВ товарів (послуг) на різних стадіях його просування від виробника до кінцевого споживача може викликати додаткові проблеми, пов’язані з тим, що податковий кредит, обчислений за вищими ставками може перевищувати податкові зобов’язання, обчисленні за нищими ставками, що в умовах дефіциту фінансових ресурсів держави лише поглибить кризу щодо його бюджетного відшкодування. Виходячи із вищезазначеного, ми підтримуємо пропозицію окремих економістів, науковців, що при реформуванні механізму справляння ПДВ найбільш прийнятним для України є варіант поетапного зниження рівня базової ставки ПДВ до 17% та скорочення кількості наданих пільг, що сприятиме зростанню платоспроможного попиту та розширенню бази оподаткування. А це, в свою чергу, дозволить збільшити надходження до бюджету ПДВ та підвищить його регулюючий вплив.

Show full item record