Abstract:
Дипломна робота містить 81 стор., 9 рис., 4 таблиці, 1 додаток, 15
використаних джерел.
Об’єкт роботи: системи орієнтації в просторі.
Предмет роботи: системи орієнтації в просторі на основі ультразвукових
датчиків.
Мета роботи: розробка системи на основі ультразвукових датчиків для
допомоги при орієнтації в просторі людей з вадами зору.
Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:
визначення категорії осіб з порушеннями зору; аналіз орієнтації та мобільності;
відмінності і подібності навігації за допомогою зору і без нього; просторове
сприйняття людей з вадами зору; аналіз системи для допомоги орієнтування у
просторі людей з вадами зору; ультразвукові датчики, як один із способів
допомоги орієнтування у просторі; розробка алгоритму роботи системи;
розробка прогграми для мікроконтролеру; тестування системи.
В результаті дослідження запропонований нами пристрій показав хороші
результати при скануванні простору в русі в лабораторних умовах, але
найбільш ефективним було б використовувати кілька типів вихідного сигналу
водночас. Додатковим інформаційним каналом для людей з вадами зору при
пересуванні може бути джерело вібрації в рукоятці тростини. У компонуванні
системи допомоги людям з вадами зору в нашому випадку використовуються
два ультразвукових датчика HC-SR04, які забезпечують працездатність системи
при виявленні перешкод, таких, наприклад, як сходи угору або униз.
Description:
Люди з порушеннями зору часто хочуть більше, ніж просто інформацію
про своє місцезнаходження, і часто їм необхідно співвіднести своє поточне
місце розташування з особливостями, існуючими в навколишньому середовищі.
Чимало досліджень було присвячено створенню допоміжних систем.
Допоміжні системи для навігації людини, в цілому, спрямовані на те, щоб
дозволити своїм користувачам безпечно і ефективно орієнтуватися в
незнайомому середовищі шляхом динамічного планування шляху на основі
місця розташування користувача з урахуванням обмежень, пов’язаних з їх
особливими потребами.
Сучасні мобільні допоміжні технології стають все більш дискретними і
включають в себе широкий спектр мобільних комп’ютеризованих пристроїв.
Технологія може бути використана для визначення місця розташування
користувача, його ставлення до оточення (контексту), генерації навігаційних
інструкцій і доставки всієї цієї інформації сліпому (або частково сліпому)
користувачеві.
У цій роботі представлений загальний огляд допоміжних технологій
навігації та орієнтації для людей з вадами зору. Як і при розробці будь-якої
іншої допоміжної технології, розробка систем такого типу повинна бути
зосереджена на конкретних потребах і обмеженнях користувача, а також
особливостях його мобільності. Використання допоміжної системи не повинно
створювати будь-яких перешкод повсякденній життєдіяльності, інакше така
система сама по собі буде розглядатися як перешкода, що, звісно, не є
логічним.
Іноді розроблені використовувані технології не зовсім адекватні або не
відповідають конкретним потребам або через їх режим роботи, або через те, як
вони передають інформацію сліпому користувачеві.
70
Що стосується систем локації, то, незважаючи на зусилля щодо створення
дешевих, надійних та точних систем позиціонування, наразі важко знайти
систему з хорошим балансом між цими трьома факторами.
Загалом з нашої роботи можна зрозуміти, що в цій галузі вже зроблено
багато роботи, хоча вона дуже фрагментарна. Дослідження в області створення
допоміжних технологій для сприяння орієнтації і навігації сліпих користувачів
повинні слідувати в напрямку створення інтегрованих продуктів, які
використовують переваги різних технологій комбінованим або інтегрованим
чином.
Для цього еволюція сенсорних технологій допоможе досягти масового
використання.
Запропонований нами пристрій показав хороші результати при
скануванні простору в русі в лабораторних умовах. Але, наразі, звичайно є
потреба в довгострокових та всеосяжних випробуваннях даного пристрою.
Можна зробити висновок, що найбільш ефективним було б
використовувати не тільки один тип вихідного сигналу, але і кілька водночас.
Додатковим інформаційним каналом для людей з вадами зору при пересуванні
може бути джерело вібрації в рукоятці тростини. В даному випадку
використання вібраційного сигналу у вигляді періодичних пакетів імпульсів
реалізується завдяки частоті вібраційного сигналу, що кодує тип перешкоди, і
частоті послідовності імпульсів, яка буде використовуватися для кодування
відстані до перешкоди. Іншими словами чим ближчою буде перешкода, тим
вищою ставатиме частота послідовності імпульсів.
У компонуванні системи допомоги людям з вадами зору в нашому
випадку використовуються два ультразвукових датчика HC-SR04, які
забезпечують працездатність системи при виявленні перешкод, таких,
наприклад, як сходи угору або униз.