Description:
1. Зміни в організаціях обумовлені їх реакцією на розвиток
навколишнього середовища, процеси, які у ньому відбуваються, тобто, зміни є
процесом поступового переходу організацій на інший рівень.
За напрямами здійснення зміни в організаціях можна класифікувати
наступним чином: міни у меті, цілях та завданнях діяльності (цільова
підсистема організації); зміни технологій, що застосовуються (технологічна
підсистема організації); зміни в оргструктурі і управлінських процесах
(організаційна і управлінська підсистеми); зміни в організаційній культурі
(підсистема організаційної культури); зміни в персоналі (кадрова підсистема
організації); зміни в ефективності роботи організацій (результативна
підсистема).
2. Процес управління змінами в організаціях вимагає врахування
особливостей такого управління, які систематизовані в роботі наступним
чином: об’єктом управління змінами в повинні бути самі організації та їхні
співробітники; необхідно за допомогою прийняття нормативно-правових актів,
інформаційної та мережевої інфраструктури і реалізації програм підтримки зон
розвитку, реалізовувати процес створення, підтримки та інституціоналізації
“організаційних ніш”, у яких починається послідовне здійснення змін; з
урахуванням того, що розроблення й імплементація нових зразків діяльності в
організаціях вимагає часу, процес здійснення змін повинен реалізовуватись
поетапно.
3. Процес управлінського впливу на організаційні зміни як об’єкт цього
впливу розкривається наступним чином: суб'єкт управлінського впливу в
певній організації (керівник; його заступники, відповідальні за окремі ділянки
роботи; окремі посадові особи; інший адміністративно-управлінський
персонал) чинить управлінський вплив на об'єкт такого впливу з метою
проведення змін у ньому; суб'єкт управлінського впливу в певній організації
обирає способи, механізм і методи управлінського впливу для того, щоб
77
забезпечити: цілеспрямованість та інтегрованість організаційних змін;
узгодженість дій, організованість, структурованість та керованість трудового
колективу в процесі організаційних змін; вмотивованість діяльності праці
колективу працівників; результативність роботи організації, загалом завдяки
проведенню організаційних змін.
4. Механізм управління змінами в організації є сукупністю організаційних,
економічних та соціально-психологічних методів управління, що являють собою
способи, прийоми і технології приведення у дію і використання засобів
управління.
Методами проведення змін є: методи, орієнтовані на людей та культуру
органі-зації; методи, орієнтовані на завдання і технологію; методи, орієнтовані на
структуру і стратегію; проектні методи; методи, орієнтовані на зміну бізнес-моделі
організації.
Також виходячи із взаємозв’язку зовнішнього і внутрішнього
середовища організації, характеру і сили впливу факторів зовнішнього
середовища на неї і, відповідно, характеру її реакції на такі впливи, можна
виокремити «біфуркаційний та адаптаційний складники механізму управління
змінами».
5. Організаційна система – це організація в статиці, тобто зафіксований
на певний момент стан впорядкованості. Характеристика організаційної
системи досліджуваного органу публічної влади показала, що вона належним
чином сформована. Це уможливлює: побудову формальних взаємовідносин
працівників і регламентацію їх роботи; організацію праці, прав і
відповідальності персоналу; формування чітких процедур делегування
повноважень; налагодження інформаційно-комунікативного забезпечення
діяльності як Головного управління, так і його працівників; роботу персоналу
для досягнення організаційних цілей.
6. Розробка та запровадження високоефективної моделі публічного
управління передбачає виявлення й використання не тільки усіх можливостей
регіонального розвитку, а й потенціалу ГУДСНС України в Дніпропетровській
78
області. Для цього, досліджуваний орган публічного управління здійснює
організаційні зміни як результат вивчення чинників, що їх обумовлюють. До
таких чинників належать:
- психологічні (для цього в організаційній структурі ГУДСНС України у
Дніпропетровській області створено сектор психологічного забезпечення тощо);
- професіоналізації публічної служби (у Плані роботи Управління
Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській
області на 2021 рік (розділ ІV. Робота з персоналом та підготовка кадрів)
передбачено заходи щодо професіоналізації кадрів. До них залучені такі
структурні підрозділи Головного управління: сектор професійної підготовки,
сектор психологічного забезпечення, відділ персоналу).
6. Проведена оцінка ефективності чинного механізму управління
змінами в досліджуваному органі публічної влади засвідчила, що в основу
механізму управління кадровими змінами в цьому органі покладені:
- організаційно-розпорядчі методи, оскільки чинять прямий вплив на
поведінку виконавців за змінних і нестабільних умов (регламенти тощо);
- економічні і соціально-психологічні методи управління, використання
яктх супроводжується рядом стримуючих факторів (недоліків і проблемних
питань), наприклад: недосконалістю мотиваційного впливу на кадровий склад в
результаті використання економічних методів (через малі посадові оклади,
недостатнє забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у результатах
їх особистої праці з огляду на неналежне врахування останньої у загальних
підсумках праці);
- психологічні методи, які потребують активнішого застосування
(приміром, реабілітаційно-відновлювальні заходи щодо рятувальників не
повною мірою забезпечують якісне відновлення психологічної стійкості
фахівців та потребують розширення переліку використовуваних методів і
способів медико-психологічної реабілітації, методів психорегулюючого
впливу).
79
7. Основні напрямки очікуваних організаційних змін в досліджуваному
органі публічної влади як реакція на виклики зовнішнього і внутрішнього
середовища представлено наступним чином: оптимізація структури цього
органу, відповідального за забезпечення захисту держави і населення від
надзвичайних ситуацій; посилення інституційної спроможності Головного
управління; використання методів управління, заснованих на концепції
«підприємницької держави»; вдосконалення інформаційних,
телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій.
8. Організаційне проектування досліджуваного органу публічної влади в
контексті створення його як ефективної організації повинно здійснюватись
через покладення в його основу ряду підходів. Так, з позиції об’єктного
підходу аспектом організаційного проектування Головного управління в
контексті створення його як ефективної організації має бути інформаційний.
З позиції системного підходу вдосконалення вимагає функція
планування щодо запобігання та усунення надзвичайних ситуацій на рівні
регіону. Слід забезпечити чітку цілеорієнтованість цієї функції на:
територіальну й функціональну будову системи управління сферою
цивільного захисту, яка охоплює різних суб’єктів управління, що беруть
участь у плануванні; забезпечення відповідальності виконавців і керівників за
те, чи коректні плани, а також за якість ухвалених управлінських рішень та їх
виконання тощо.
З позиції компететнісного підходу необхідним є вдосконалення процесу
навчання суб’єктів сфери цивільного захисту (до цього процесу залучене
ГУДСНС України в Дніпропетровській області). Воно повинно охоплювати:
надання керівному складу регіональної системи цивільного захисту та решті
управлінських кадрів і фахівців, на котрих розповсюджується дія законів у
галузі цивільного захисту, центральних і місцевих органів виконавчої влади,
органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а
також аварійно-рятувальних служб потрібних знань, умінь і навичок, котрі
гарантують спроможність посадових осіб фахово та відповідально
80
здійснювати функції управління техногенною і природною безпекою
мешканців, територій та об’єктів господарської діяльності; одержання
мінімально достатньої інформації мешканцями, які не зайняті у сфері
виробництва та обслуговування, щодо стану безпеки за місцем проживання,
враховуючи ризик утворення техногенних загроз та стихійного лиха, заходів
стосовно ліквідації та мінімізування їх наслідків, засобів інформування і
оповіщення мешканців тощо.