JavaScript is disabled for your browser. Some features of this site may not work without it.
| dc.contributor.author | Веселова, Ю.О. | |
| dc.date.accessioned | 2025-02-12T15:13:33Z | |
| dc.date.available | 2025-02-12T15:13:33Z | |
| dc.date.issued | 2024-06-22 | |
| dc.identifier.uri | http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/311 | |
| dc.description | Будь-яке підприємство функціонує з метою отримання прибутку. Результати діяльності підприємства оцінюються абсолютними та відносними показниками. Важливим показником оцінки є рентабельність. Рентабельність означає прибутковість підприємства. Прибутковість розглядається як кінцевий результат виробничої діяльності. У науковій літературі виділяється багато трактовок поняття рентабельності. Рентабельність визначається як міра доходності, вигідності, прибутковості бізнесу. Науковцями вдзначається, що під рентабельністю потрібно розуміти відношення прибутку до власного, загального чи оборотному капіталу, що є важливим масштабом оцінки величини доходів підприємства. На підставі узагальнення теоретичних підходів до визначення сутності рентабельності, можна стверджувати, що рентабельність є відносним показником, котрий характеризує доходність підприємства, ефективність його діяльності. Під фінансовою рентабельністю розуміють рентабельність власного капіталу, тобто це показник тієї частини прибуткуякий отримує підприємство з кожної грошової одиниці використаного капіталу. Фінансова рентабельність показує ефективність використання власного капіталу, визначає величину прибутку, котрий був отриманий від кожної грошової одиниці залучених власних коштів. Таким чином, можна виснувати, що розрахунок фінансової рентабельності має велике значення для оцінки ефективності ведення бізнесу. На основі даного показника можна проаналізувати ризики підприємства та можливість генерування прибутку за рахунок використання наявних ресурсів. Економічна рентабельність має розглядатись як показник, котрий дозволяє провести оцінку ефективності використання ресурсів та інвестицій в бізнес. Він показує наскільки успішно підприємство генерує прибуток від своєї діяльності. Основними компонентами економічної рентабельності є доходи, витрати та інвестиції. Узагальнюючим показником, що відображає ефективність використання загальної величини капіталу, що є у розпорядженні підприємства, є рентабельність сукупних вкладень капіталу. Одним із найбільш розповсюджених показників рентабельності є рентабельність продажів. Управління рентабельністю є важливим аспектом успішного управління бізнесом. Виділяються певні методи та інструменти, котрі можуть бути використані для поліпшення показників рентабельності. Відзначимо, що управління прибутком і рентабельністю є важливою складовою успішного функціонування підприємства. Прибуток і рентабельність є ключовими показниками діяльності підприємства, на їх основі проводиться оцінка фінансового стану підприємства. На досліджуваному підприємстві ПрАТ «Криворізька швейна фабрика» за останні роки відзначається стрімке падіння чистого фінансового результату, однією із причин чого є зниження чистого доходу від реалізації продукції. Разом з тим, ПрАТ залишається прибутковим підприємством, однак, знижує ефективність своєї виробничої та виробничо-господарської діяльності. За останні три роки у ПрАТ «Криворізька швейна фабрика» також зменшилась рентабельність активів підприємства за причини зменшення чистого прибутку, відзначається зниження рентабельності як необоротної, так і оборотних активів, зменшення рентабельності продажів. Рекомендовано при аналізі шляхів зростання рентабельності розділити влив зовнішніх і внутрішніх факторів. Не доцільно відірвано розглядати влив окремих факторів як на рівень, так і динаміку показників рентабельності, оскільки не неї впливає вся сукупність виробничо-господарських факторів. Визначено, що основою зростання рівня рентабельності має бути запровадження інновацій. Пропонується виробляти нові види продукції з поліпшеною якістю, розширювати ринку збуту, запроваджувати організаційні управлінські нововведення. Рекомендовано підходи щодо підвищення рентабельності, що зводиться до управління факторами, що характеризують рентабельність: прискоренням товарної оборотності; скорочення величини витрат; зростанням норми рентабельності за рахунок зростання вартості. Відзначено, що ключовими шляхами зростання рентабельності є зростання абсолютної сумі прибутку та зниження витрат. Рекомендовано основні заходи зростання рентабельності: удосконалення ресурсозбереження, збільшення обсягу випуску продукції та підвищення її конкурентоспроможності, підвищення продуктивності праці, зниження витрат, у тому числі на оплату праці. Визначено, що важливим фактором, що впливає на рентабельність є собівартість продукції. Враховуючи те, що собівартість продукції є одним із важливих показників діяльності підприємства, для її зниження необхідно розробити ряд заходів, насамперед – інноваційних: запровадження сучасної техніки, удосконалення технології виробництв, використання прогресивних видів матеріалів. Рекомендовано зниження витрат сировини і матеріалів на виробництва одиниці продукції запровадити за рахунок удосконалення технології виробництва, використання прогресивних методів організації праці, запровадження технічно обґрунтованих норм витрат сировини. Рекомендовано при управлінні діяльністю зі зниження собівартості продукції виявляти резерви, які потрібні для цього. Рекомендовано основні напрями економії матеріальних витрат: скорочення відходів і втрат; ліквідація браку; запровадження нових видів матеріалів; зниження витрат на основну заробітну плату; збільшення обсягу випуску продукції, що призведе до зменшення умовно-постійних витрат; правильний вибір потужності обладнання; зменшення витрат на ремонт обладнання шляхом вибору прогресивних методів ремонту; зниження цехових і загально виробничих витрат в результаті скорочення адміністративно-управлінського персоналу. Доведено, що потрібно збільшувати рентабельність продажів, бо це показник прибутковості бізнесу, що визначає який відсоток чистого прибутку отримує підприємство від загального обсягу продажів за рахунок: підвищення ціни на продукцію; мотивації відділу продажів; зниження собівартості; підвищення чеку клієнта; розширення лідів, тобто потенційних покупців; розширення каналів збуту. Пропонуються напрями поліпшення управління рентабельністю ПрАТ «Криворізька швейна фабрика», основним з яких є суттєве збільшення продуктивності та ефективності персоналу. Рекомендовано сформувати власну виробничу систему управління рентабельністю. Потрібно спрямовувати зусилля на зростання продуктивності та залучати персонал до управління бізнесом. Пропонується запровадження власної комплексної виробничої системи управління підприємством за рахунок запровадження системи результативного управління, використання ключової системи результативного управління, навчання власного менеджменту на усіх рівнях управління. Рекомендовано для ПрАТ «Криворізька швейна фабрика» основні цілі запровадження системи результативного управління зводити до наступного: багатократне підвищення конкурентоспроможності та ефективності підприємства; забезпечення високого рівня обслуговування клієнтів та забезпечення з ними довготривалого співробітництва збільшуючи цінність клієнтів для підприємства; формування управлінців-лідерів світового рівня; зниження втрат; забезпечення залучення персоналу в управління підприємством; забезпечення залучення корисних пропозицій персоналу; удосконалення внутрішньої організації виробництва. Рекомендовано використовувати як елементи системи результативного управління: формування стратегії розвитку, ринкової мети та формування розвитку для досягнення високого рівня ефективності; стратегічна трансформація результатів; формування цілей вищого рівня для керівників підрозділів та менеджерів; зв'язок цілей бізнесу й працівників; забезпечення мотивації; забезпечення стратегічного напрямку розвитку бізнесу; формування умов оперативного вирішення проблем; забезпечення зростання, ефективності й конкурентоспроможності; забезпечення ефективного керівництва; формування управлінської команди. Для ПрАТ «Криворізька швейна фабрика» рекомендовані певні фактори підвищення ефективності управління рентабельністю: зниження собівартості продукції; здійснення оперативного контролю за виробничо-господарсько діяльністю підприємства; неперервність процесу ліквідації нерентабельних активів; планове удосконалення діяльності підприємства; складання декількох бюджетів господарчої діяльності підприємства; пошук «вузьких місць» діяльності підприємства; регулярне проведення аналізу резервів підвищення рентабельності підприємства. Також необхідно проводити пошук резервів підвищення рентабельності за напрямками: зростання обсягів випуску продукції; підвищення ефективності ресурсних витрат; зниження витрат обігу. Управління рентабельністю повинне бути одним із напрямів управління виробничою діяльністю підприємства. Тому керівництво ПрАТ «Криворізька швейна фабрика» повинне фокусувати свою увагу на даному напрямі роботи фінансових служб. Відповідно, при управленні рентабельністю необхідно не лише фокусувати увагу на показниках прибутку, але й проводити аналіз структури активів, джерел фінансування, постійно здійснювати пошук шляхів підвищення ефективності та резервів зростання рентабельності. | uk_UA |
| dc.description.abstract | Кваліфікаційна бакалаврська робота містить 96 сторінок, 18 таблиць, 111 найменування використаних джерел. Об’єктом дослідження є рентабельність підприємства та ефективність управління рентабельністю. Предметом дослідження є управління рентабельністю діяльності підприємства з метою підвищення ефективності його розвитку. Метою кваліфікаційної бакалаврської роботи є є обґрунтування напрямів вдосконалення управління рентабельністю діяльності підприємства. У вступі визначено актуальність теми, визначено основну мету роботи, підходи щодо її вирішення, специфіка проведених досліджень. У першому розділі проведено теоретичні дослідження в області визначення сутності рентабельності підприємства, надано характеристику видів та показників рентабельності підприємства та методи управління. У другому розділі роботи наведена загальна характеристика функціонування ПрАТ «Криворізька швейна фабрика», проведено аналіз виробничої діяльності та фінансового стану, організаційної структури та стану управління рентабельністю. Третій розділ присвячений розробці напрямів удосконалення управління рентабельністю, визначенню шляхів її зростання та шляхів зростання продажів, напрямів зростання прибутку та зниження собівартості. За результатами досліджень проведено аналіз проблем управління рентабельністю в сучасних умовах та визначені шляхи їх вирішення. | uk_UA |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | ПрАТ ПВНЗ "ЗІЕІТ" | uk_UA |
| dc.subject | АНАЛІЗ, ОЦІНКА, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ЕКОНОМІЧНА РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ФІНАНСОВА РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ЕФЕКТИВНІСТЬ | uk_UA |
| dc.title | НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ РЕНТАБЕЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА | uk_UA |
| dc.type | Other | uk_UA |
