dc.description |
Отримані в процесі написання дипломної роботи результати дають
змогу зробити наступні висновки:
1. Мотивація є здатністю людини задовольняти свої потреби
(матеріальні і духовні) через трудову діяльність. Мотивація - це спонукання
до здійснення певної діяльності, визначається напрямок діяльності людини.
Мотивацію використовують як один із методів збільшення продуктивності
праці. Мотивація тісно пов'язана з потребами.
2. Система мотивації є комплексом матеріальних та нематеріальних
стимулів, який покликаний забезпечити якісну та продуктивну працю
працівників, а також залучити до організації найбільш талановитих фахівців
та утримати їх. Мотивацію в управлінні персоналом слід розуміти як процес
активізації мотивів працівників (внутрішня мотивація) та створення стимулів
(зовнішня мотивація) для їх спонукання до ефективної діяльності. Мета
мотивації – формування комплексу умов, які спонукають людину до
здійснення дій, вкладених у досягнення мети з максимально можливим
ефектом.
3. Мотивації праці будь-якої організації потребують вдосконалення.
Основні напрямки вдосконалення системи мотивації персоналу:
- вдосконалення системи оплати праці;
- розробка набору соціальних пакетів для працівників.
Підвищення зарплати з метою дієвості стимулювання має бути
відчутним, складатися як мінімум із трьох частин: мінімальної, але стабільної
частини, преміальних за результатами праці та грошової суми, що відображає
досвід та стаж працівника. Система матеріальної мотивації включала у собі
компенсаційний пакет, який передбачає як грошові виплати, а й різні пільги.
Такий підхід посилює трудову мотивацію.
5. Розкривши тему роботи, розуміємо, що мотивація праці є система
факторів внутрішнього і зовнішнього впливу, які спонукають персонал до
активної діяльності задля досягнення як особистих цілей, так і цілей
62
організації. Стимулювання праці персоналу передбачає створення
механізму, при якому активна трудова діяльність, дає певні, заздалегідь
зафіксовані результати, стає необхідною і достатньою умовою задоволення
значимих і соціально обумовлених потреб працівника культури, формування
у нього мотивів праці.
6. Проаналізувавши методи мотивації, було виявлено, що правильний
підхід до розуміння категоріального апарату створює усі необхідні умови для
забезпечення мотивації персоналу та надає можливість керівнику
стимулювати працівників задля досягнення високої результативності їх
діяльності.
7. Отже, головною рушійною силою впливу на персонал є стимули, а
основною метою мотивації є задоволення потреб персоналу та підприємства
одночасно. При цьому доцільно зауважити, що в даному випадку
стимулювання виступає дієвим інструментом та вирішальним чинником
впливу на персонал ззовні у процесі розвитку мотивації; водночас для
здійснення такого впливу на персонал використовують різні види мотивації.
8. Було визначено, що розвиток організації, відбувається за умов
розвитку персоналу, який є вмoтивованим до дoсягнення мeти, що стоїть
перед організацієй, і потреби якoго задoволені шляхoм застoсування
відпoвідних фoрм і мeтодів стимулювання.
9. З`ясовано, що вправні і вчасно прийняті стратегічні рішення – це те,
що сьогодні має вагоме значення у діяльності,розвитку та майбутньому житті
організації, саме вони остаточно вплинуть на конкурентоспроможність дій та
успішність загалом.
10. Таким чином, удосконаленню системи мотивації персоналу має
передувати її оцінка, яка найчастіше здійснюється за кількісними та якісними
показниками. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
ПЗ: Мотивація персоналу, як чинник ефективності адміністрування у
галузі культури
Об’єктом дослідження є суспільні відносини в сфері адміністрування у
галузі культури.
Предметом дослідження є особливості мотивації персоналу, як чинник
ефективності адміністрування у галузі культури.
Метою дослідження євизначення засад щодо підвищення мотивації
персоналу працівників культури.
Завданням дослідження є пошук ефективних шляхів щодо підвищення
мотивації працівників культури.
Методологічною основою бакалаврської роботи є сукупність загальних
і спеціальних методів наукового пізнання. Зокрема, в роботі
використанийсистемно-структурний метод дослідження,метод системного
аналізу Формально-логічний метод застосовувався з метою формулювання
завдань і висновків. Застосування герменевтичного методу під час
дослідження дало змогу належним чином інтерпретувати положення
нормативно-правових актів і наукові тексти. При вирішенні інших завдань
дослідження було застосовано соціологічні методи, зокрема, спостереження,
аналіз документів, узагальнення. Крім того, при дослідженні
використовувалися методи категоріально-термінологічного аналізу, логічний
аналіз, синтез, узагальнення, дедукція, індукція, аналогія тощо.
Розглянутотеоретичніаспекти дослідження мотивації та
стимулюванняосновних концепцій праці персоналу у культурі. Проведено
аналіз та оцінкауправління стимулювання та мотивації праці персоналу в
культурі. Окреслено практичні засади щодо підвищення мотивації
працівників культури. |
uk_UA |