dc.description |
Дискретно-подієві моделі широко використовуються при аналізі комп'ютерних мереж з кількох причин:
Моделювання часу: Дискретно-подієві моделі дозволяють враховувати час і послідовність подій в мережі. Вони представляють мережеві події у вигляді дискретних моментів часу та моделюють їх у хронологічному порядку. Це дозволяє аналізувати динаміку мережі та прогнозувати поведінку вузлів і зв’язків у різних ситуаціях.
Моделювання конкурентних процесів: В комп'ютерних мережах одночасно відбувається безліч паралельних подій і взаємодій. Дискретно-побутові моделі дозволяють моделювати конкурентні процеси, такі як передача пакетів даних між вузлами або обробка запитів мережевими пристроями. Це допомагає оцінити пропускну здатність, захист і ефективність роботи мережі.
Дослідження стохастичних процесів: У комп'ютерних мережах багато факторів, які схильні до випадковості, такі як час затримки, втрати пакетів і зміни трафіку. Дискретно-побутові моделі можуть враховувати випадковість і моделювати стохастичні процеси, дозволяючи проводити аналіз і оцінювати ймовірність різних подій і стану мережі.
Оптимізація ресурсів: Дискретно-подієві моделі дозволяють оцінити використання ресурсів у комп'ютерних мережах і оптимізувати їх розподіл. Моделі можуть представляти вузли, зв'язки та протоколи мережі, а також ресурси, такі як пропускна здатність і пам'ять. Це допомагає ідентифікувати вузькі місця, прогнозувати продуктивність і приймати рішення з оптимізації ресурсів.
Тестування сценаріїв і алгоритмів: дискретно-побутові моделі дозволяють проводити віртуальні експерименти з різними сценаріями роботи мережі і алгоритмами маршрутизації, контролю навантаження і управління трафіком. Це допомагає оцінити ефективність нових алгоритмів, протоколів і стратегій в різних умовах і прийняти рішення щодо їх застосування в реальних мережевих системах.
У цій роботі була розроблена система оброблення замовлень проміжним вузлом мережі, яка базується на дискретно-подієвому підході та має обмеження щодо кількості оброблювальних центрів (процесорів) та кількості замовлень в черзі. Втрата пакетів виникає внаслідок обмеженого розміру буфера.
З моделлю проведено низку експериментів, які дозволяють оцінити зміни параметрів продуктивності вузла мережі в залежності від частоти замовлень, виробничої потужності вузла, довжини черги.
Проте ця модель є спрощенням реальної проблеми і не враховує всі аспекти проблеми, а також може працювати лише в певних ситуаціях. Якщо ситуація змінюється, модель потрібно перераховувати з самого початку, що займає багато часу. Імітаційні моделі можуть бути корисними навіть при зміні стану. Ця модель також економить час і кошти. Проте, для того, щоб визначити, чи працює імітаційна модель належним чином, потрібно розробити математичну модель.
|
uk_UA |
dc.description.abstract |
Кваліфікаційна бакалаврська робота містить 73 сторінки, 44 рисунки, 32 бібліографічних посиланя.
Метою роботи є розробка імітаційної моделі проміжного вузла комп’ютерної мережі для дослідження його продуктивності.
Об’єктом дослідження є проміжні вузли комп’ютерної мережі.
Предметом дослідження є моделювання проміжних вузлів.
В роботі описані принципи побудови сучасних комп'ютерних мереж, методи оцінки продуктивності вузлів мережі та огляд сучасних методів дослідження їх параметрів, ділі розглянуто призначення та основні принципи, методи та моделі імітаційного моделювання. В результаті розроблено дискретно-подієву імітаційну модель проміжного вузла мережі яка дозволяє дослідити основні параметри продуктивності та спрогнозувати поведінку роботи вузла в різних умовах навантаження. |
uk_UA |