ZIEIT's DSpace Repository
УДОСКОНАЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МІСЦЕВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
JavaScript is disabled for your browser. Some features of this site may not work without it.
УДОСКОНАЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МІСЦЕВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
Чигірьов, Д.В.
Date:
2023-06-18
Abstract:
Кваліфікаційна бакалаврська робота містить: 104 стор., 21 рис., 33 табл., 1 додаток, 92 використаних джерела
Мета роботи – надання рекомендацій на основі яких стане можливим удосконалення й розвиток інфраструктури територіальної громади.
Об'єкт дослідження – процес розвитку інфраструктури територіальної громади.
Предметом роботи є теоретико-методичні засади функціонування та розвитку інфраструктури територіальної громади м. Кривий Ріг.
Методи дослідження: традиційні способи обробки інформації, а також спеціальні прийоми економічного аналізу: аналізу і синтезу, деталізації, групування, монографічний, вертикальний і горизонтальний аналіз.
Результати дослідження: визначено сутність поняття інфраструктура територіальної громади, виявлено нормативно-правові акти у напрямі забезпечення розвитку та удосконалення місцевої інфраструктури територіальної громади; охарактеризовано діяльність департаменту розвитку інфраструктури виконкому Криворізької міськради; виявлено проблеми та сформовано пропозиції їх вирішення щодо удосконалення та розвитку інфраструктури територіальної громади.
Результати: спираючись на існуючі погляди науковців та ураховуючи функціональний аспект ТГ запропоновано уточнити термін інфраструктура ТГ і читати його у такому контексті: різновидова сукупність об’єктів матеріального походження і спільного призначення, функціонування якої підпорядковується життєзабезпеченню ТГ. Запропоновано удосконалити класифікацію інфраструктури ТГ м. Кривий Ріг на такі види: інженерна, логістична, туристична, зелена, соціальна, ринкова, виробнича. Принципово не відокремлено інноваційну інфраструктуру, оскільки на наш погляд, її об’єкти та елементи повинні бути у кожному іншому виді інфраструктури. Запропоновано у межах Департаменту РІ утворити спеціальний відділ, до функціоналу якого входитиме формування та реалізація міської політики у сфері захисту міської критичної інфраструктури.
Description:
У роботі виявлено, що окрім законодавства існує наукове поле, у межах якого ні на рівні вітчизняної, ні на рівні світової науки немає однозначного підходу до поняття ТГ. У контексті питання інфраструктури ТГ, найбільш влучним у роботі визнано якісний підхід до сприйняття ТГ. При цьому важливо відмітити, що ключовим трендом останніх кількох століть являється урбанізація. Показано, що стосовно розуміння змісту й суті інфраструктури, у наукових колах також точиться полеміка: інфраструктуру розуміють і як сукупність умов, і як сукупність галузей, і як сукупність об’єктів. Для уточнення терміну інфраструктура саме територіальної громади, вважаємо потрібним дослідити ТГ як одночасно об’єкта та суб’єкта МС. Спираючись на існуючі погляди науковців та ураховуючи функціональний аспект ТГ запропоновано уточнити термін інфраструктура ТГ і читати його у такому контексті: різновидова сукупність об’єктів матеріального походження і спільного призначення, функціонування якої підпорядковується життєзабезпеченню ТГ. На відміну від відомих, уточнена дефініція ураховує:
1) походження інфраструктури (матеріальне) і той факт, що інфраструктурні об’єкти – це об’єкти зовсім різних видів;
2) підпорядковану роль інфраструктури;
3) життєзабезпечення ТГ як призначення функціонування інфраструктури.
Сформовано три важливі властивості інфраструктури: багатогалузевість щодо сфери; капіталоємність; різноманітність послуг, котрі надаються.
Проаналізовано зарубіжний досвід і виявлено, що переважна частина країн у розбудові зеленої інфраструктури використовували значну величину фінансових вливань, а також ефективно діючу нормативно-правову базу. Обґрунтовано, що Україна має потенціал для імплементації зарубіжного досвіду розбудови зеленої інфраструктури ТГ.
Показано, що управління й розвиток інфраструктури здійснюється у м.Кривий Ріг як прямо – Департаментом РІ, так і опосередковано – через фінансування різноманітних об’єктів відповідними структурними підрозділами виконкому.
Проведений аналіз показав, що видову структуру інфраструктури доцільно класифікувати залежно від специфіки території – місця розташування відповідної ТГ. Запропоновано удосконалити класифікацію інфраструктури ТГ м. Кривий Ріг на такі види: інженерна, логістична, туристична, зелена, соціальна, ринкова, виробнича. Принципово не відокремлено інноваційну інфраструктуру, оскільки на наш погляд, її об’єкти та елементи повинні бути у кожному іншому виді інфраструктури.
Виокремлено основні напрями розвитку інфраструктури ТГ м. Кривий Ріг у 2018-2020 рр.: освітлення і роботи у сфері світлофорних об’єктів; проведенні робіт відносно дорожньо-мостових споруд; роботи із благоустрою й інвентаризації зелених насаджень; загальний благоустрій територій; водопостачання, водовідведення й теплопостачання. Виявлено, що упродовж 2018-2019 р. найвираженішою являється динаміка щодо інфраструктури транспорту і зв’язку, величина видатків на котру у 2019 р. порівняно з 2018 р. підвищилася найбільше – на 211923,4 млн грн. або 63%. При цьому, видатки, здійснювані безпосередньо Департаментом РІ, як розпорядником бюджетних коштів, підвищилися за указаний період лише на 324165,2 млн грн або 39,49%. Відносно динаміки у 2020 р. порівняно із 2019 р., виявлена наявність нових тенденцій. Перша із них – скорочення видатків на утримання інфраструктури транспорту і зв’язку на 26,96%, замість попередньо виявленого росту. Друга тенденція – хоч і невелике, але збільшення видатків на соціальні заходи на 6,33%. За результатами вертикального аналізу виявлена стабільність у сфері, якій притаманна максимальна величина питомої ваги інфраструктурних видатків – протягом усіх трьох років аналізу вона спрямовувалася на фінансування об’єктів інфраструктури освіти й науки. При цьому, у жодному із досліджуваних періодів вона не опускалася нижче за позначку в 30%. Проведена оцінка дозволяє констатувати, що найбільш значущою статтею витрат стали роботи з ремонтування вулиць і доріг міста, частка котрих коливавалася протягом 2019-2020 рр. на рівні відповідно 47,7% - 57,4%. Сама менша питома вага припадає на такі напрями інфраструктурних видатків, які передбачають міські заходи по ліквідації стихійно утворених сміттєзвалищ, ремонтуванню дорожніх знаків, підтримання в робочому стані світлофорних об’єктів.
Проаналізоване співставлення завдання і очікуваного по ньому результату дозвволяє виявити упущення. Воно проявляється у відсутності комплексності. Зокрема, по окремих завданнях, серед яких такі важливі як формування необхідного рівня електропостачання, скорочення числа безпритульних тварин, а також забезпечення поховання померлих зовсім не очікується жодних результатів.
Обґрунтована важливість ефективного управління об’єктами критичної інфраструктури ТГ. Виявлені проблеми у нормативно-правовому регулюванні:
- порядок віднесення об’єктів до критичної інфраструктури містить трактування понять, які за своїм змістом відрізняються від термінів, регламентованих Законом про критичну інфраструктуру, зокрема щодо секторального органу;
- одночасне функціонування Держслужби захисту об’єктів КІ та інших секторальних органів, до повноважень яких також це відноситься, що перешкоджає роботі Держслужби.
Запропоновано у межах Департаменту РІ утворити спеціальний відділ, до функціоналу якого входитиме формування та реалізація міської політики у сфері захисту міської критичної інфраструктури. Удосконалена структура Департаменту РІ виконкому КМР передбачає: створення нового Управління об’єктами критичної інфраструктури, до підпорядковування якого входитиме Управління логістичною та Управління інженерною інфраструктурою; утворення управління об’єктами некритичної інфраструктури із персоналу, якому підпорядковуватимуться наявні на сьогодні в структурі Департаменту РІ – управління житлової політики та благоустрою. Така «надстройка» потрібна для координації роботи із керівництвом Департаменту. Для зручності останнього – саме для того, щоб не комунікувати паралельно із двома структурними підрозділами, а оперативно отримувати інформацію напряму – із Управлінням некритичної інфраструктури. Його склад передбачається із кількох працівників, переведених із підпорядкованих йому управлінь. Ми урахували, що на сьогодні, відсутні можливості додаткового фінансування оплати праці нових працівників органів місцевого самоврядування. Тому наповнити персоналом дані Управління пропонуємо як раз із вивільнених працівників, функціонал яких скоротився через війну, функції яких тимчасово перебрали на себе військові адміністрації. Існуючий на сьогодні Відділ оперативного контролю та реагування пропонується перевести у відання Управління об’єктами критичної інфраструктури задля оперативного вирішення усіх завдань, адже в умовах війни від своєчасності прийнятих рішень залежить життєзабезпечення усього міста.
Сформульовані загальні пропозиції з удосконалення та розвитку інфраструктури ТГ різних рівнях (державний, місцевий).
Представлено алгоритм відновлення критичної інфраструктури, який містить 4 базові кроки.
Для успішного управління інфраструктурою під час війни рекомендується наступна процедура:
– розробка планів надзвичайних ситуацій, які включають сценарії та процедури реагування на можливі загрози. Ці плани мають бути адаптивними та орієнтованими на швидку реакцію на змінну ситуацію;
– координація з органами влади, громадськими організаціями та жителями для ефективного управління та вирішення проблем;
– аналіз ризиків та впровадження заходів з попередження, що включає розробку систем попередження, оцінку потенційних вразливостей інфраструктури та вжиття заходів для їх усунення або зменшення;
– забезпечення громадської участі у процесі управління;
– захист критичних об'єктів інфраструктури та забезпечення безпеки робочих груп під час відновлення. Це може включати охорону об'єктів, навчання персоналу щодо безпеки та розмінування, а також встановлення механізмів контролю.
Files in this item
This item appears in the following Collection(s)
Search DSpace
Browse
-
All of DSpace
-
This Collection