JavaScript is disabled for your browser. Some features of this site may not work without it.
Публічне управління в аграрному секторі
Кошовий, В.В.
Date:
2023-06-18
Abstract:
Досліджено поняття аграрного сектору економіки України; сутність та значення публічного управління в аграрному секторі; механізм, завдання та напрями публічного управління в аграрному секторі; особливості публічного управління аграрного сектору на прикладі АТ «Кернел-Трейд».
Використано методичні підходи, методи теоретичного узагальнення, аналогії та абстрагування; дедукції та індукції, аналізу й синтезу; спеціальні методи наукового пізнання: порівняння і групування; графічний і табличний; методи статистичного аналізу.
Виявлено, що ситуація з організацією системи державного управління аграрним сектором економіки України є вкрай розбалансованою, що позбавляє можливості розраховувати на позитивні результати щодо комплексного вирішення соціально-економічних та екологічних проблем.
Зроблено висновок, що існує необхідність прийняти законодавчий акт про державну аграрну політику та пришвидчити повноцінне відновлення діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України з принципово оновленими функціями й повноваженнями, яке разом із місцевими органами державного управління повинно бути відповідальним за реалізацію політики держави в аграрній сфері.
Одержані результати можуть бути використані для формулювання та реалізації ефективних політик у сфері аграрного сектору на державному та регіональному рівнях. Вони можуть служити основою для розробки стратегій розвитку, залучення інвестицій, підтримки сільськогосподарських виробників, регулювання ринків та забезпечення сталого розвитку.
Бакалаврська дипломна робота містить 98 сторінок, 2 таблиці, 10 . рисунків, список використаних джерел із 40 найменувань, 1 додаток.
Description:
Аграрний сектор – це складна багатогалузева сукупність економічно взаємопов’язаних між собою виробничо-технологічним розподілом праці галузей сільського господарства, що спеціалізуються на виробництві сільськогосподарської продукції, її промислової переробки, зберігання і реалізації, яка також охоплює системи інформаційного та наукового забезпечення і характеризується глибокими відмінностями та специфікою окремих елементів, що потребує побудови індивідуальної організаційно-економічної й техніко-технологічної політики щодо всіх суб’єктів господарювання.
Мета даної роботи полягала в дослідженні теоретичних положень публічного управління в аграрному секторі економіки та визначенні перспективних напрямів розвитку агропромислового ринку України.
В першому розділі роботи висвітлено теоретичні основи публічного управління в аграрному секторі. Аграрний сектор є однією з головних галузей української економіки, що відіграє вагому роль у формуванні ВВП та забезпеченні харчової безпеки країни. Ядро аграрного сектору становить сільське господарство, яке виробляє сільськогосподарську сировину для подальшої переробки та отримання продуктів харчування і є визначальним чинником надходження кінцевого споживання.
В аграрному секторі публічне управління є важливим інструментом формування та розвитку аграрної політики, яка має на меті забезпечення стійкого розвитку сільського господарства та підвищення ефективності виробництва продуктів харчування. Основна мета публічного управління в аграрному секторі полягає у забезпеченні стабільного розвитку сільського господарства та забезпеченні харчової безпеки нації. При цьому публічне управління повинно відповідати потребам інтересів суспільства, регулювати ринок та забезпечувати соціально-економічний розвиток сільських територій.
В другому розділі даної роботи проведено аналіз публічного управління в аграрному секторі на прикладі АТ «Кернел-Трейд». АТ «Кернел-Трейд» – провідний у світі та найбільший в Україні виробник та експортер соняшникової олії, ключовий постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. Публічне управління діяльності Кернел в аграрному секторі має на меті забезпечення дотримання стандартів якості, безпеки, екологічних та соціальних норм, а також забезпечення стабільності та розвитку галузі. Кернел дотримується чинного законодавства і міжнародних правових норм. Компанія шанує корпоративні цінності і керівні принципи, діє відповідно до внутрішніх політик і процедур. Компанія виступає проти корупції та шахрайства на державному рівні і жорстко бореться з їхніми проявами всередині компанії, протидіє конфліктам інтересів, здатним завдати фінансової та репутаційної шкоди. Через повномасштабне вторгнення Росії в Україну Кернел був змушений перетворитися з абсолютного лідера, орієнтованого на зростання, на компанію, головним пріоритетом якої є виживання. Зернова угода, підписана в липні 2022 за сприяння ООН і Туреччини дозволила уникнути повного краху зернових та логістичної інфраструктури, проте залишаються ризики, коли для експорту Чорне море буде недоступним, ризики знищення або серйозного пошкодження ключової портової інфраструктури, загрози саботажу суден з боку Росії. Компанія продовжує працювати над створенням альтернативних експортних шляхів, хоча для збільшення обсягів експорту будуть необхідні значні капітальні витрати.
Третій розділ характеризує напрями вдосконалення публічного управління в аграрному секторі. Враховуючи досвід існуючих механізмів публічного управління аграрного сектору в країнах з ринковою економікою, зокрема в Німеччині, можна зробити висновки щодо удосконалення напрямів державної підтримки національного аграрного сектору. Підвищення ефективності державної підтримки сільського господарства в Україні можна забезпечити за рахунок:
– збільшення обсягів державної підтримки тих товаровиробників, які виробляють переважну частину основної сільськогосподарської продукції, проживають у сільській місцевості та живуть за рахунок доходів, отриманих від роботи в сільському господарстві;
– реалізації цільових програм через фінансування окремих видів діяльності сільськогосподарських виробників із використанням механізму контролю та, за необхідності, застосування санкцій;
– переходу на використання переважно економічних методів державного регулювання галузі;
– дотримання принципу конкурентності при наданні державної підтримки з метою забезпечення однакових умов господарювання для усіх суб'єктів аграрного ринку.
Система державної підтримки суб'єктів аграрного підприємництва має бути спрямована на формування умов для їх інтеграції в систему суспільних аграрних відносин, оскільки через обмеженість ресурсного потенціалу їхні позиції на ринку нестійкі. Успішність аграрного підприємництва в країнах ЄС зумовлена комплексним підходом до його розвитку, що відображено у державних стратегіях і програмах.
Доведено, що кожна країна обирає оптимальне співвідношення між різноманітними інструментами підтримки підприємництва залежно від національних особливостей розвитку аграрного сектору та пріоритетних цілей агропродовольчої політики. Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробкою диверсифікованих джерел фінансової підтримки суб'єктів аграрного підприємництва.
Дослідження підтверджують, що в сучасних умовах система державного управління аграрним сектором економіки та розвитку сільських територій вимагає суттєвої модернізації на науково обґрунтованих засадах.
Проведені ринкові трансформації в аграрному секторі, створене інституційне середовище, зокрема законодавча база, виявилися недостатніми для вирішення накопичених соціально-економічних і екологічних проблем сільського розвитку.
Звідси, необхідно терміново прийняти законодавчий акт про державну аграрну політику та пришвидчити повноцінне відновлення діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України з принципово оновленими функціями й повноваженнями, яке разом із місцевими органами державного управління повинно бути відповідальним за реалізацію політики держави в аграрній сфері.
Для підтримки та модернізації агропродовольчого сектора, органам виконавчої влади, необхідно оперативне, достовірне і, за можливості, повне інформаційно-аналітичне забезпечення державної підтримки. Оскільки, з одного боку, державна підтримка національних виробників свідчить про потенціал держави, з іншого боку, аналіз належного використання коштів бюджету, виділених на цілі фінансування аграрного сектору, є важливим у визначенні адресності галузевої державної підтримки та ступеня впливу цільового бюджетного фінансування на процеси, що стосуються товаровиробників; ефективності та збалансованості державної підтримки державного та регіонального рівнів.
Files in this item
This item appears in the following Collection(s)
Search DSpace
Browse
-
All of DSpace
-
This Collection