МІЖНАРОДНА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ

Калугін, Д.Д.

DSpace Home
→
Кваліфікаційні роботи
→
Бакалавріат
→
Освітні програми
→
292 МЕВ ОП "Міжнародні економічні відносини"
→
View Item

МІЖНАРОДНА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ

Калугін, Д.Д.

URI: http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/580

Date: 2025-06-19

Abstract:

Квaлiфiкaцiйнa магістерська рoбoтa мicтить: 84 cтoрiнок, 8 тaблиць, 12 риcункiв, 81 бiблioгрaфiчниx пocилaння. Метою кваліфікаційної бакалаворської роботи є дослідження міжнародної трудової міграції, її сучасний стан в України та формулювання шляхів оптимізації міграційної політики в України. Об’єктом дослідження є міжнародна трудова міграція Предметом дослідження виступає міжнародна трудова міграція українців протягом останніх років. За результатами дослідження було: розглянуто поняття та особливості міжнародної міграції; проаналізувано теоретичні підходи до вивчення міграційних процесів; визначено нормативно-правового регулювання трудової міграції в Україні та світі; досліджено динаміку та масштаби трудової міграції українців; проаналізовано соціально-економічні характеристики трудових мігрантів; охарактеризовано вплив трудової міграції на економіку України; досліджено міжнародний досвід управління трудовою міграцією; запропоновано пропозиції щодо вдосконалення національної міграційної політики. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення національної міграційної політики.

Description:

В результаті проведення дослідження можна зробити наступні висновки: 1. Міжнародна трудова міграція є складним і багатогранним явищем, яке охоплює не лише фізичне переміщення осіб через кордони, а й їх правовий, соціальний та економічний статус у країні перебування. Аналіз існуючих визначень дозволяє зробити висновок, що найбільш точним є розуміння трудової міграції як переселення з метою працевлаштування, стажування або самозайнятості — як на постійній, так і на тимчасовій основі. 2. Міграційні процеси — це сукупність соціально-економічних, політичних, демографічних та культурних явищ, пов’язаних з переміщенням населення з одного місця проживання в інше, як у межах країни (внутрішня міграція), так і за її межами (зовнішня або міжнародна міграція).Бачення сутнісно-типологічної характеристики терміну «міграційні процеси» базується на трьох елементах – міграції, процесу та національної економіки 3. В Україні питання трудової міграції регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю, Законом України «Про зовнішню трудову міграцію» (2015 року), а також низкою підзаконних актів. Закон визначає права та обов’язки трудових мігрантів, механізми соціального та правового захисту, особливості діяльності суб’єктів, що сприяють працевлаштуванню громадян за кордоном. На міжнародному рівні основними документами, які регулюють трудову міграцію, є Конвенція МОП №97 про трудящих-мігрантів (1949 року), Конвенція МОП №143 про зловживання у сфері міграції та сприяння рівності можливостей і поводження з трудящими-мігрантами (1975 року), а також Міжнародна конвенція ООН про захист прав усіх трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей (1990 року). 4. Починаючи з 2014 року, міграційні процеси в Україні зазнали значних змін, а з 2022 року, у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії, міграція українців набула вимушеного характеру. Основною причиною виїзду за кордон став військовий конфлікт і питання безпеки, що докорінно змінило природу міграції: трудова міграція трансформувалась у масовий потік біженців. З початком військових дій у 2022 році міграційні потоки зросли в десятки разів і стали масовою евакуацією цивільного населення. За перші два місяці війни понад 5,3 млн українців виїхали за кордон як біженці, зокрема багато з них отримали тимчасовий захист у країнах ЄС. Починаючи з 2014 року, міграційні процеси в Україні зазнали значних змін, а з 2022 року, у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії, міграція українців набула вимушеного характеру. Основною причиною виїзду за кордон став військовий конфлікт і питання безпеки, що докорінно змінило природу міграції: трудова міграція трансформувалась у масовий потік біженців. 5. До 2014 року основною країною, куди спрямовувалися українські мігранти, була Росія. Завдяки добре налагодженій системі платежів з низькими комісіями, більшість грошових переказів звідти проходила через офіційні канали. Збройна агресія Росії спричинила значне перенаправлення трудових мігрантів за країнами: зросла популярність країн Європейського Союзу та зменшилася – Росії. В той же час суттєво збільшилась доля неофіційних каналів через дорожчу вартість послуг платіжних систем, простоту транспортного зв’язку та близькість географічного розташування країн. 6. Відстеження міграційних процесів в Україні в умовах військової агресії Росії ускладнюється через те, що офіційна статистика державних органів щодо кількості та віково-статевих характеристик внутрішньо переміщених осіб (ВПО) не публікується. Тому оцінки масштабів і напрямків вимушеного переміщення населення, зокрема молоді, базуються на соціологічних дослідженнях ВПО, які регулярно проводить Міжнародна організація з міграції в Україні разом із партнерами.Демографічний профіль типової особи, що емігрує, суттєво змінився у період з 2021 до 2023 років. До 2021 року міграційні настрої серед української молоді переважно формувалися під впливом соціально-економічних факторів — низького матеріального рівня домогосподарств, відсутності кар’єрних перспектив, низької оплати праці, низької якості освіти та високого рівня безробіття. Кількість мігрантів зростала у міру погіршення соціально-економічної ситуації, а типовий мігрант віком 18–34 роки виїжджав за кордон здебільшого з метою працевлаштування, навчання, отримання досвіду й професійних навичок, а також покращення матеріального становища себе та родини. У структурі довоєнної молодіжної міграції переважали чоловіки, хоча простежувалася тенденція збільшення частки жінок. 7. Трудова міграція має як позитивні, так і негативні наслідки для економіки України. Вона сприяє надходженню значних грошових переказів, які підтримують платіжний баланс та доходи домогосподарств, а також допомагає зменшувати безробіття, розвантажуючи внутрішній ринок праці. Водночас відтік висококваліфікованих кадрів («витік мізків») погіршує структуру зайнятості, призводить до дефіциту кваліфікованих працівників та демографічних втрат. Зміни у структурі ринку праці відображаються у зростанні частки працівників у сільському господарстві і зменшенні у сферах торгівлі та послуг. Особливо гострою є проблема зниження кваліфікації трудових мігрантів, зокрема жінок, які часто змушені працювати на низькокваліфікованих посадах за кордоном. 8. Міжнародний досвід управління трудовою міграцією демонструє, що ефективна політика в цій сфері базується на балансі між економічними інтересами країн-реципієнтів і країн-донорів, захисті прав мігрантів, а також адаптації міграційних механізмів до змін на ринку праці. Провідні країни, як-от Німеччина, Канада та Ізраїль, впроваджують інноваційні інструменти — від блакитних карток і бальної системи відбору до двосторонніх угод і програм інтеграції, що забезпечують прозорість, легальність та соціальну захищеність трудових мігрантів. 9. У сучасних умовах глобальної автоматизації і цифровізації знижується потреба у некваліфікованій робочій силі, тоді як попит на висококваліфікованих ІТ-спеціалістів і технічних експертів зростає. Також з’являються нові формати працевлаштування — дистанційна робота і застосування передових технологій для контролю міграції. 10. Для України ж актуальним є проведення комплексної реформи міграційної політики з урахуванням сучасних викликів: військового конфлікту, демографічних змін, масової трудової міграції. Необхідно оновити державну стратегію, орієнтуючись на європейські стандарти, чітко диференціювати політику щодо різних типів міграції, а також впровадити ефективні інструменти для захисту прав трудових мігрантів та залучення висококваліфікованих кадрів. Це забезпечить сталий розвиток країни і мінімізує негативні наслідки трудової міграції.

Show full item record