JavaScript is disabled for your browser. Some features of this site may not work without it.
| dc.contributor.author | Заєць, О.Г. | |
| dc.date.accessioned | 2025-02-12T15:21:33Z | |
| dc.date.available | 2025-02-12T15:21:33Z | |
| dc.date.issued | 2024-06-22 | |
| dc.identifier.uri | http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/314 | |
| dc.description | Формування асортименту і структури - проблема конкретних товарів, їхніх окремих серій, визначення співвідношень між "старими" і "новими" товарами, товарами одиничного і серійного виробництва, "наукомісткими" і "звичайними" товарами, "ноу-хау". При формуванні асортименту виникають проблеми цін, якості, гарантій, сервісу, чи збирається виробник відігравати роль лідера в створенні принципово нових видів продуктів. Розробка підприємством асортиментної концепції є початком перед формуванням асортименту, структури. Вона являє собою спрямовану побудову оптимальної асортиментної структури, товарної пропозиції, при цьому за основу приймаються, з одного боку, споживчі вимоги визначених груп (сегментів ринку), а з інших, - необхідність забезпечити найбільш ефективне використання підприємством сировинних, технологічних, фінансових і інших ресурсів для того, щоб робити товар з низькими витратами. Асортиментна концепція виражається у вигляді системи показників, що характеризують можливості оптимального розвитку виробничого асортименту даного виду товарів і займання ними певного місця в структурі. До таких показників відносяться: розмаїтість видів і різновидів товарів (з урахуванням типології споживачів); рівень і частота відновлення асортименту; рівень і співвідношення цін на товари даного виду та інше. Ціль асортиментних концепцій - зорієнтувати підприємство на випуск товарів, найбільш відповідній структурі і різноманітності попиту конкретних покупців. Підкріплена заходами організаційного та іншого характеру по забезпеченню випуску продукції в передбаченій структурі і набору, асортиментна концепція може розглядатися як свого роду програма по керуванню розвитком виробництва і реалізацією відповідних товарів. Цільова її частина включає вимоги до оптимальної структури асортименту, а програмна - систему заходів для її досягнення за визначений період. Цій програмі додає комплексний характер включення в неї питань, зв'язаних з оптимізацією асортименту. Як критерії оптимальності виступають вимоги споживачів до асортименту і якості товарів, ресурсні можливості, соціальні установки. Отже, суть проблеми формування асортименту складається в плануванні фактично усіх видів діяльності, спрямованих на добір продуктів для майбутнього виробництва і реалізації на ринку, а також на приведення характеристик цих продуктів у відповідність з вимогами споживачів. Система формування асортименту, структури включає наступні основні моменти: - визначення поточних і перспективних потреб покупців, аналіз способів використання даної продукції й особливостей купівельного поводження на відповідних ринках; - оцінка існуючих аналогів конкурентів по тим же напрямкам; - розв'язок питань, які продукти варто додати в асортимент і структуру, а які виключити з нього через зміни в рівні конкурентноздатності; - розгляд пропозицій про створення нових продуктів, удосконалення існуючих, а також про нові способи й області застосування товарів; - розробка специфікацій нових чи поліпшених продуктів відповідно до вимог покупців; - вивчення можливостей виробництва нових чи удосконалених продуктів, включаючи питання цін, собівартості і рентабельності; - проведення іспитів (тестування) продуктів з урахуванням потенційних споживачів з метою з'ясування їхньої прийнятності за основними показниками; - розробка спеціальних рекомендацій для виробничих підрозділів підприємства щодо якості, фасону, ціни, найменування, упакування, сервісу і т.д. відповідно до результатів проведених іспитів, що підтверджують прийнятність характеристик виробу чи визначили необхідність їхньої зміни; - оцінка і перегляд всього асортименту. Планування і керування асортименту - невід'ємна частина маркетингу. Навіть добре продумані плани збуту і реклама не зможуть нейтралізувати наслідки помилок, допущених раніше при плануванні асортименту. Керування асортиментом припускає координацію взаємозалежних видів діяльності - науково-технічної і проектної, комплексного дослідження ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту. Проблема розв'язку даної задачі складається в складності об'єднання всіх цих елементів для досягнення кінцевої мети оптимізації асортименту з обліком поставлених стратегічних ринкових цілей підприємством. Якщо цього досягти не вдається, то може вийти, що в асортимент почнуть включатися вироби, розроблені скоріше для зручності виробничих підрозділів підприємства, ніж для споживача. Запропоновані зміни у асортиментній політиці ПрАТ «Дніпровуд», яке було об’єктом дослідження, базуються на обраному типу маркетингового підходу – недиференційованому маркетингу. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності підприємство має концентрувати зусилля не на тому, чим відрізняються потреби споживачів, а на тому, що є спільне в цих потребах. Реалізація загальної стратегії маркетингу та асортиментної політики ПрАТ «Дніпровуд» буде здійснюватись: вибором відповідних каналів збуту продукції; формуванням цінової політики; вибором способів реалізації рекламної кампанії. При виборі типу каналу розподілу ПрАТ «Дніпровуд» аналізує наступні фактори: Обсяги продажу. Кількість продукції, що продається, є достатньо великою, щоб виправдати витрати на використання каналу збуту “нульового” рівня. Кількість споживачів. підприємство планує співпрацювати з невеликою кількістю обраних підприємств з країн ближнього зарубіжжя. Обсяг кожної партії продукції, що постачається, буде відповідати так званій “транзитній нормі” (тобто обсяг партії буде відповідати кількості товару, що повністю заповнює ємності для транспортування). Характеристики продукції. ПрАТ «Дніпровуд» буде виходити на зовнішній ринок з товаром, який є вузькоспеціалізований за призначенням та технічними умовами. Продукція буде й надалі реалізуватись на вертикальному ринку, тобто продукція використовується у різних напрямках харчової галузі (виробництво пива, квасу та кондитерських виробів), але небагатьма споживачами в кожному з цих напрямків. Проаналізувавши вищенаведені чинники було прийняте рішення про використання прямого каналу збуту при здійсненні зовнішньоекономічної діяльність в країнах ближнього зарубіжжя. Обраний тип каналу дозволить нашому підприємству підтримувати безпосередній контакт із споживачами, таким чином контролювати збут своєї продукції та забезпечувати дієвий зворотній зв’язок. Також при такій формі розподілу будуть виключені торговельні націнки та комісійна винагорода для торгуючих підприємств та посередників, що буде сприяти зменшенню кінцевої ціни продукції та збільшенню, хоча і невеликому, привабливості продукції. Прямий збут дозволить краще вивчити ринок своїх товарів, налагодити довготермінові зв’язки з основними споживачами, проводити спільні наукові дослідження з метою покращення якості продукції підприємства. При виході на ринки країн ближнього зарубіжжя українське підприємство буде використовувати стратегію високих цін. Такий підхід буде можливий та ефективний за наявності ряду умов: споживачі обраного сегменту готові платити більше за високоякісну продукцію, існує стійкий попит на ділову деревину. Переваги такої стратегії полягають по-перше, у тому, що ПрАТ «Дніпровуд» зможе отримувати нормальні прибутки, навіть при великих витратах на збут, пов’язаних з розташуванням далеко від клієнтів, по-друге, високий рівень цін має сформувати заводу імідж виробника товарів високої якості. ПрАТ «Дніпровуд» на обраних ринках буде проводити політику еластичних(гнучких) цін. Це пояснюється тим, що в умовах інфляції, хоча і не дуже великої, нашому підприємству було б вкрай ризиковано жорстко фіксувати ціну на більш-менш тривалий період часу. З майбутніми споживачами буде обговорено питання змін ціни на продукцію за умов глобальних змін на ринку. При виборі напрямку удосконалення асортиментної політики підприємства на зовнішніх ринках було враховано ступінь однорідності ринку – обраний сегмент споживачів мають однакові запити, купують приблизно однакові за обсягом партії продукції, однаково реагують на одні й ті ж самі маркетингові стимули. | uk_UA |
| dc.description.abstract | Кваліфікаційна бакалаврська робота: 74 с., 27 таблиць, 5 рисунків, 43 джерела, 5 додатків. Мета кваліфікаційної бакалаврської роботи полягає в розробці заходів з підвищення ефективності формування товарного асортименту підприємства. Предметом дослідження є асортиментна політика промислового підприємства. Об'єктом дослідження обране ПрАТ «Дніпровуд». Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання: - розгляд понять номенклатури та асортименту; - характеристика видів асортименту; - розгляд поняття перспективного товарного асортименту як складової частини економічної стратегії підприємства; - визначення методів формування товарного асортименту та засобів його розширення, на основі даних, отриманих на підприємстві - об’єкті дослідження; - здійснення оцінки базового товарного асортименту підприємства та внесення пропозицій щодо формування перспективного товарного асортименту. За прогнозом, зміна асортиментної політики ПрАТ «Дніпровуд» у напрямок освоєння нових видів експортоорієнтованої продукції може призвести до отримання додаткового прибутку у розмірі не менше 5 % від фактично отриманого підприємством балансового прибутку за підсумками функціонування підприємства у 2023 р. та більш ніж у 20 разів перевищує прибуток від експортної діяльності підприємства за цей період. | uk_UA |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | ПрАТ ПВНЗ "ЗІЕІТ" | uk_UA |
| dc.subject | АСОРТИМЕНТ, АСОРТИМЕНТНА ПОЛІТИКА, ТОВАРНА ПОЛІТИКА, ТОВАРНА НОМЕНКЛАТУРА, ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ, БЕЗЗБИТКОВІСТЬ ПРОДАЖУ, КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ | uk_UA |
| dc.title | УДОСКОНАЛЕННЯ АСОРТИМЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА | uk_UA |
| dc.type | Other | uk_UA |
