http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/213 2026-05-19T03:38:22Z http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/529 ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ НІМЕЧЧИНИ Цан, Е.Г. Кваліфікаційна магістерська робота містить: 100 стор., 5 табл., 11 рис., 82 використаних джерела. Об’єкт дослідження: сучасні міжнародні відносини. Предмет дослідження: особливості розвитку українсько-німецьких відносин на сучасному етапі. Мета дослідження: Розробити рекомендації щодо використання основ інвестиційної привабливості Німеччини для української економіки. Таким чином, на основі теоретичних та практичних досліджень розвитку інвестиційної діяльності України з Німеччиною зробимо наступні висновки: 1) Німеччина – країна в Центральній Європі, демократична федеративна республіка, що складається з 16 федеральних земель. Столиця – Берлін. Площа – 357 578 км². Населення – 82,9 млн осіб. Член Європейського Союзу та НАТО. Німеччина має найбільший рівень економіки серед країн ЄС. Основними факторами інвестиційної привабливості Німеччини є висока кваліфікація робочої сили, розвинена транспортна інфраструктура та стабільне політичне й економічне середовище. У 2019 році Німеччина посіла друге місце в Європі за кількістю інвестиційних проектів іноземних фірм – 1124. 2) Українсько-німецькі відносини мають тривалу історію, що базується на багатовікових контактах. На різних етапах історичного розвитку ці взаємини були під впливом політичних, економічних та культурних чинників. Угода про асоціацію між Україною та ЄС, включно з ПВЗВТ, є основою сучасної співпраці. Повноцінне застосування Угоди почалося з 2017 року. Нині договірно-правова база відносин між Україною і Німеччиною включає 89 міжнародно-правових документів. 3) У 2019 році обсяг торгівлі між Україною та Німеччиною зріс на 30,8% порівняно з 2017 роком і склав близько 9,4 млрд доларів США. Український експорт до Німеччини збільшився на 69,2%, тоді як імпорт із Німеччини зріс на 18,4%. Однак від’ємний торговий баланс залишається значним. Частка торгівлі з Німеччиною в зовнішньому обороті України становила 8,28% у 2019 році. 4) Україна демонструє позитивну динаміку в рейтингу «Ease of Doing Business», піднявшись на 7 позицій, але інвестиційна активність внутрішніх і зовнішніх інвесторів стримується через несприятливий інвестиційний клімат. Прямі іноземні інвестиції на душу населення залишаються найнижчими серед представлених країн, що свідчить про низький рівень залучення іноземного капіталу. 5) Німеччина є одним із найбільших інвесторів в економіку України. Станом на 01.01.2020 р. обсяг німецьких інвестицій становив 1843,1 млн доларів США, або 5,1% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій. Основними сферами інвестицій є промисловість (63,7%), торгівля (13,1%) і транспорт (4,9%). 6) Україна має значний потенціал для покращення співпраці з Німеччиною, але розвиток інвестицій стримується через внутрішні проблеми, зокрема політичну нестабільність і військові дії. Частка німецьких інвестицій у перспективних галузях залишається низькою через конкуренцію з іншими країнами за залучення капіталу. 7) Подальший розвиток українсько-німецьких відносин залежатиме від забезпечення безпеки, підтримки реформ і реалізації нових дипломатичних форматів для подолання конфлікту на Донбасі. Участь Німеччини в розробці політики «Східного партнерства» сприятиме трансформації України та покращенню її міжнародного іміджу. 8) Для поліпшення інвестиційного клімату необхідно запровадити заходи, спрямовані на зниження податкового навантаження, боротьбу з корупцією, стабілізацію політичного середовища та адаптацію законодавства до стандартів ЄС. Важливим також є розвиток інфраструктури, енергоефективності та внутрішнього конкурентного середовища. 9) Враховуючи сучасний характер відносин, Німеччина може допомогти Україні досягти позитивних змін шляхом обміну досвідом і реалізації спільних проектів. Для України важливо враховувати німецький досвід у створенні сприятливого інвестиційного клімату й забезпеченні економічного зростання. 2025-01-14T00:00:00Z http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/528 УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИМ ПАРТНЕРСТВОМ ПІДПРИЄМСТВА Плєхов, М.Ю. Кваліфікаційна магістерська робота. ЗІЕІТ. 2025 р. 96 с., 15 табл., 12 рис., 123 літ. джерела. Розглянуто роль міжнародного науково-технічного партнерства підприємства та імпорту технологій і технологічного обладнання в розвиток виробничих потужностей. Проаналізовано економіко-правові засади здійснення міжнародного науково-технологічного партнерства. Досліджено особливості та тенденції розвитку світового ринку металопродукції в сучасних умовах. Визначено тенденції імпорту технологічного обладнання та їх вплив на зовнішньоекономічну діяльність українських виробників металопродукції. Проведено аналіз доцiльностi імпорту технологічного обладнання на Публічному акціонерному товаристві «Запорізький сталеливарний завод». Розроблено стратегію модернізації виробничого процесу ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» в посткризовий період розвитку підприємства. Обґрунтовано напрямки підвищення ефективності використання імпортного технологічного обладнання міжнародного науково-технічного партнерства підприємства. Економічна доцільність науково-технічного обміну технологій та технологічного обладнання визначається кількома ключовими формами та чинниками, серед яких можна виокремити такі: 1. Імпорт технологій для забезпечення доступу до нововведень високого технічного рівня. У деяких випадках відставання в окремих сферах науки та техніки може бути подолане за рахунок імпорту необхідних технологій. Це дозволяє прискорити розвиток певних галузей, особливо у країнах, де власна науково-технічна база ще не достатньо розвинена. Завдяки імпорту технологій можливе селективне підвищення технічного рівня підприємств, що дає змогу їм конкурувати на міжнародному ринку. 2. Придбання технологій як засіб економії витрат, у тому числі на НДДКР. Імпорт технологій може бути вигідним інструментом для зниження постійних і змінних витрат, зокрема витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР). Це дозволяє підприємствам зосередитися на інших аспектах бізнесу, одночасно отримуючи доступ до передових технологій без необхідності значних інвестицій у власні наукові розробки. 3. Імпорт технології як спосіб зменшення валютних витрат на товарний імпорт. Придбання технологій іноді може бути вигіднішим з економічної точки зору, ніж імпорт готової продукції, виробництво якої в країні ще не освоєно. Це дозволяє зменшити витрати на імпорт, оскільки країна може виробляти продукцію за отриманими технологіями, використовуючи власні ресурси та людський капітал. 4. Імпорт технології як гарантія освоєння нової продукції або технологічних процесів. У рамках угод купівлі-продажу або ліцензійних угод часто передбачається надання технічної підтримки та гарантії, які допомагають покупцю освоїти нову продукцію чи технологічний процес. Це може включати навчання персоналу, проведення випробувань і досліджень, а також надання консультацій. Такі умови дозволяють підприємствам швидше і безпечно освоювати нові технології. 5. Імпорт технології як умова розширення експорту продукції. Впровадження іноземних технологій і технологічного обладнання може стати фактором, який дозволить країні або підприємству розширити експорт продукції, виготовленої за закордонними технологіями чи на імпортному обладнанні. Це відкриває нові можливості для виходу на міжнародні ринки та покращення конкурентоспроможності на глобальній арені. Узагальнюючи, можна стверджувати, що ключове питання для технологічного розвитку країни полягає не тільки в здатності створювати провідні технології, а й у здатності отримувати та ефективно використовувати ці технології. Створення зворотного зв'язку між країною-споживачем і країною-джерелом технології є важливим фактором для підвищення загальної продуктивності національної економіки. Торгівля з країнами, що мають великий «запас знань», дозволяє імпортувати не лише фізичні товари, а й інноваційні ідеї, що значно сприяє технологічному прогресу і розвитку виробничих потужностей національної економіки. Дiюча на ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» органiзацiйна структура забезпечує технiчну, технологiчну, органiзацiйну та економiчну єднiсть виробництва. Випуск продукцiї забезпечують два основнi пiдроздiли: виробництво металовиробiв та цех емальованого посуду. Основним замовником на виробництво дроту є ТОВ «Торговий дiм «Метизи». Основнi ризики в дiяльностi пiдприємства пов'язанi з постiйним пiдвищенням цiни на сировину та паливно-енергетичнi ресурси; високим фiзичним зносом технологiчного обладнання; неплатоспроможнiстю споживачiв; нестабiльнiстю полiтичної та економiчної ситуацiї в країнi. Для зменшення зазначених ризикiв на пiдприємствi постiйно ведеться пошук надiйних постачальникiв якiсної та дешевої сировини, удосконалюється технологiя та органiзацiя виробництва, пiдвищується єфективнiсть використання обладнання. Для зниження ризикiв спiвробiтництва з споживачами, продукцiя вiдвантажується переважно за предоплатою, або за умови наявностi поручителя по поверненню коштiв за продукцiю. Для захисту своєї дiяльностi, розширення виробництва та ринкiв збуту, на пiдприємствi введено в експлуатацiю котельну установку по виробництву пари на технологiчнi потреби, вiдпрацьована технологiя виготовлення дроту на новому обладнаннi виробництва Iталiї, проведена реконструкцiя вiддiлення по виробництву дроту тонких дiаметрiв, засвоєнi та використовуються новi види деколi для оздоблення посуду емальованого. Збут продукцiї здiйснюється безпосередньо споживачам. Для виробництва продукцiї пiдприємство використовує наступнi види сировини: катанка сталева рiзних марок (постачальники: ПАТ «АрселорМiтал», ТОВ «Метiнвест – Україна» цинк чушковий (постачальники: ТОВ «Арсенал», ТОВ «ТД Нафтахим»); катанка алюмiнiєва (постачальник ТОВ «Запорiжалюмiнторг»); сталь конструкцiйна холоднокатана (постачальник ТОВ «МД холдінг»). Основними конкурентами пiдприємства на ринку металовиробiв є ПАТ «Днiпрометиз», ПАТ «Сiлур», ПАТ «Стальканат»; на ринку емальованого посуду: ТОВ «Новомосковський посуд». Каналами збуту продукцiї є прямi поставки споживачам. Споживач має можливiсть придбати продукцiю за конкурентною цiною, крiм того, в залежностi вiд обсягiв постачання та довгостроковостi контракту, надаються цiновi преференцiї та бiльш лояльнi умови оплати продукцiї. З проведених розрахунків можна зробити висновок, що обсяг інвестицій за проектом реконструкції метизного виробництва потребує інвестицій 6 217 250 евро. Реконструкція волочильного виробництва передбачає установку нового волочильного устаткування сумарною виробничою потужністю 42000 тонн в рік (3500 тонн в місяць), із заміною підготовки катанки методом хімічного труєння на механічне очищення. Проведений аналіз економічної ефективності ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» за 2019-2023 рр. за такими показниками, як оборотність експортної продукції, фондовіддача основних засобів та інших необоротних активів з виробництва експортної продукції, рентабельність експортної продукції, рентабельність продажів та експортної діяльності показав, що найгіршими з економічної точки зору є показники рентабельності експортних продажів і рентабельності експортної діяльності. Так, рентабельність експортної діяльності за аналізований період наближається до нуля. Оборотність експортної продукції дещо зростає. Фондовіддача основних засобів та інших необоротних активів приблизно знаходиться на одному рівні і за період 2019-2023 коливається в межах 22,42-32,99 %. Здійснено економічне обґрунтування доцільності імпорту технологічного обладнання і оцінка, які дозволили визначити, що постачальником обладнання для виробництва метизів для ТОВ «Запорізький СЛЗ» повинен стати італійський виробник MFL. За 2022-2023 рр. підприємством проведено складну роботу з питання реконструкції технологічного процесу виробництва дроту, а саме: відбулося усвідомлення на рівні керівництва підприємства та його акціонерів практичної проблеми щодо нагальної необхідності реконструкції метизного виробництва; прийнято рішення пошуку постачальників технологічного обладнання для метизного виробництва; проведено переговори з основними виробниками технологічного обладнання на світовому ринку, отримано комерційні пропозиції та технічні креслення устаткування; проведено внутрішню експертну технічну оцінку отриманих технічних характеристик обладнання, його вартості, необхідних інвестицій та здійснено вибір постачальника такого обладнання. Проведено оцінку інвестиційного проекту та технічну експертизу власне на підприємстві. Здійснено оцінку продуктивності роботи станів грубого, середнього та тонкого волочіння. Стратегія модернізації виробничого процесу ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» в посткризовий період розвитку підприємства розглядається нами як складова стратегії стійкого розвитку підприємства і передбачає наступні кроки: розробка інвестиційного проекту реконструкції метизного виробництва та акумулювання інвестиційних коштів на реалізацію даного проекту; розробка графіку реалізації інвестиційного проекту з реконструкції метизного виробництва ТОВ «Запорізький СЛЗ» за рахунок імпорту технологічного обладнання; проведення реконструкції метизного виробництва у відповідності до графіку; навчання персоналу і відпрацювання технології; подальша промислова експлуатація обладнання. Визначено основні фактори внутрішнього ринку, що впливають на діяльність ТОВ «Запорізький СЛЗ», такі як: фактори внутрішнього середовища підприємства, а саме: кадровий, фінансово-економічний, технологічний та маркетинговий, де подано їх детальну класифікацію; внутрішня економічна політика держави стосовно виробників метизної продукції, які є експортерами; стан економіки (інфляція, безробіття, наявність внутрішніх інвестиційних ресурсів, валютний курс, стан експортного кредитування, підвищення цін на сировину і пасивно-енергетичні ресурси); законодавство в сфері зовнішньоекономічної діяльності (в тому числі податкове); вплив груп стейкхолдерів: споживачі, конкуренти, постачальники акціонери, менеджмент, державні органи влади (податкова); соціально-політичні фактори (політична стабільність, соціальні настрої населення щодо ведення бізнесу в середині країни); екологічні фактори (екологічне законодавство, прихильність підприємства до екологізації виробництва); науково-технічні фактори (інноваційна та науково-технічна політика держави, стимули, мотиви інноватизації і/ або технічного переоснащення виробництва). Визначено, що до зовнішніх факторів впливу на діяльність підприємства відносяться: кон’юнктура світового ринку метизів; зміни цін на продукцію на зовнішньому ринку; міжнародна конкуренція; прихильність споживачів на світовому ринку до продукції підприємства; можливість реалізації укладених контрактів в умовах несприятливої державної політики щодо повернення ПДВ експортерам; пошук постачальників сировини на світовому ринку; міжнародна стандартизація і сертифікація продукції; ціноутворення на міжнародні перевезення продукції; валютні ризики. Зроблено прогноз на основі рядів динаміки (лінії тренду) таких фінансових показників, як доход від реалізації продукції, собівартість виробництва продукції, чистий прибуток та капітальні інвестиції на 2024-2025 рр. Так, встановлено, наприклад, що коефіцієнт кореляції 0,9746, що є коренем від коефіцієнта детермінації R2, показує, що існує певна статистична залежність між показником доходу від реалізації та часом (у динаміці). Обґрунтовано, що присутність України на міжнародному ринку високотехнологічної продукції та у міжнародному трансфері технологій залишається на надмірно низькому рівні. Внутрішньо- та зовнішньоекономічне становище країни ускладнюється технологічною багатоукладністю економіки та недостатньою увагою до питання формування національної інноваційної системи. Ефективний трансфер технологій у національну економіку та інтернаціоналізація інноваційної діяльності стримуються низкою факторів, серед яких: низький попит на інновації в національному господарстві; відсутність достатньої кількості малих високотехнологічних підприємств; слабкий зв’язок між підсистемами «освіта-наука-виробництво»; відсутність пільг для інноваційно активних підприємств; нерозвинена венчурна індустрія; відсутність стимулюючих механізмів для трансферу технологій; а також слабка система захисту прав інтелектуальної власності. 2025-01-14T00:00:00Z http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/527 УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА БІЗНЕСУ Козенко, М.Г. Кваліфікаційна робота. ЗІЕІТ. 2025. 72 стор. 18 табл. 13 рис. 47 літературних джерел. Визначено економічну сутність експортної діяльності підприємств. Розглянуто засоби та методи удосконалення організації експортної діяльності підприємства бізнесу. Охарактеризовано діяльність підприємства як суб’єкта міжнародних відносин. Проведено оцінку рівня конкуренції на ринку Центральної Європи та ступеня конкурентоспроможності продукції підприємства на ньому. Проаналізовані результати застосування інструментів забезпечення рівня конкурентоспроможності продукції підприємства та утримання її частки на ринку Центральної Європи. Вибрані стратегії збільшення частки конкурентоспроможності продукції на ринках Центральної Європи за рахунок удосконалення організації експортної діяльності підприємства. Обгрунтовано проблеми та запропоновані шляхи удосконалення організації експортної діяльності підприємства бізнесу. Експортна діяльність являє собою взаємодію суб’єктів господарювання України та іноземних партнерів, яка відбувається як на території країни, так і за її межами. Зовнішньоекономічна діяльність охоплює широкий спектр міжнародних економічних відносин, що базуються на взаємовигідній співпраці, зокрема в торгівлі, інвестиційній діяльності, обміні робочою силою та технологіями. Основними формами такої діяльності є зовнішня торгівля, операції з фінансами та кредитами, підприємництво, науково-технічне співробітництво з іноземними партнерами, а також надання різних послуг. Система управління експортною діяльністю — це скоординована сукупність елементів, які, маючи власні функціональні завдання, взаємодіють для досягнення загальної мети підприємства. Менеджмент експортної діяльності охоплює аналіз та моделювання міжнародного ринкового середовища у поєднанні з ефективною організацією внутрішніх структур підприємства, що сприяє реалізації зовнішньоекономічних стратегій. Організаційно-економічна система управління експортною діяльністю є інтегрованим процесом, що забезпечує скоординовану роботу функціональних підрозділів у рамках визначеної структури підприємства. Це передбачає раціональне планування, ефективний розподіл ресурсів та використання обраних стратегій для досягнення цілей на міжнародних ринках. Для результативного управління експортною діяльністю підприємству необхідна адаптована до його умов система менеджменту. Управління експортом є окремим напрямом загального менеджменту, що має свої специфічні завдання, принципи й функції. Під час практичної реалізації управління варто враховувати ці особливості. Одним із ключових аспектів ефективного управління зовнішньоекономічною діяльністю є оцінка конкурентоспроможності підприємства та розробка стратегії її підвищення з урахуванням ринкової кон’юнктури. Для аналізу ефективності управління ЗЕД доцільно використовувати такі методи: оцінка стратегії експортного менеджменту та маркетингу, аналіз організаційної структури управління, SWOT-аналіз для визначення сильних і слабких сторін, оцінка фінансових показників, рівня конкурентоспроможності підприємства та продукції. Компанія «Конті» є одним із лідерів ринку кондитерських виробів в Україні, пропонуючи споживачам широкий асортимент кондитерської продукції високої якості. Крім того компанія активно експортує продукцію у різні країни світу поступово розширюючи свою присутність на зарубіжних ринках. Асортимент продукції компанії налічує близько 200 найменувань, серед яких печиво-сендвічі, складні десерти, коробкові та вагові цукерки, бісквітні тістечка, рулети, батончики, карамель, крекери та печиво. Продукція «КОНТІ» успішно експортується до понад 20 країн, серед яких Німеччина, Польща, Латвія, Греція, Ірак, Ємен, Азербайджан, Грузія, Естонія та інші. З 2017 по 2023 роки компанія постійно збільшувала обсяги продажу, що свідчить про високий попит на її продукцію. Найвищий рівень чистого прибутку був зафіксований у 2019 році, коли показник досяг 3,9 млрд гривень. У 2020 році прибуток компанії знизився на 7% через пандемію COVID-19. Проте завдяки вчасним управлінським рішенням компанія швидко подолала кризу і відновила ріст. У 2022 році, через початок повномасштабної війни з РФ, компанія втратила значну частину своїх потужностей, зокрема в Курську (РФ), Донецьку та Горлівці. Це негативно вплинуло на темпи зростання доходів компанії. Проведений SWOT-аналіз показує, що національний споживач довіряє компанії, готовий купувати її продукцію та звертає увагу на нові іменування товарів. Але фінансова криза на національному ринку повинна підштовхувати підприємство на пошук ринків збуту на міжнародній арені. Стратегічною групою конкурентів компанії «Конті» на європейському ринку виступають великі концерни, серед яких корпорація «Рошен», компанія «АВК», «Ferrero», швейцарська «Nestlé SA» та німецька «Haribo GmbH & Co. K.G.». Ці компанії пропонують широкий асортимент продукції, забезпечуючи позитивне співвідношення ціни та якості. Вони є основними конкурентами для «Конті», маючи значні фінансові ресурси, сучасні технології та обладнання, які дозволяють регулярно вводити на ринок нові продукти та охоплювати різні ринкові сегменти. Запропоновано шляхи удосконалення експортної діяльності: 1. Стратегічне планування експортної діяльності, що включає розробку довгострокових і короткострокових стратегій виходу на міжнародні ринки; аналіз перспективних ринків, враховуючи особливості їх економічного, правового та культурного середовища; регулярне оновлення стратегії відповідно до змін у глобальній економіці. 2 Інвестування у розвиток людського капіталу, що включає навчання співробітників міжнародним стандартам ведення бізнесу, вивчення іноземних мов для покращення комунікації з міжнародними партнерами, підвищення кваліфікації персоналу через участь у спеціалізованих тренінгах та конференціях. 3. Використання сучасних технологій, що включає: впровадження цифрових інструментів для управління експортними операціями (CRM, ERP), використання платформ для моніторингу міжнародних ринків та аналізу конкурентного середовища, автоматизація процесів документообігу та управління замовленнями. 4. Оптимізація логістики та управління ланцюгом постачання, що включає співпрацю з надійними логістичними партнерами для мінімізації витрат та ризиків; використання сучасних підходів до управління запасами, забезпечення прозорості у процесах доставки продукції до споживачів. 5. Маркетингові стратегії для міжнародних ринків, що включає адаптацію маркетингових кампаній до особливостей цільових ринків; участь у міжнародних виставках, ярмарках та форумах для просування бренду; активне використання онлайн-платформ для залучення клієнтів та партнерів. 6. Забезпечення відповідності продукції міжнародним стандартам, що включає сертифікація продукції відповідно до вимог країн-експортерів; впровадження стандартів якості (ISO, HACCP) для підвищення довіри клієнтів; моніторинг змін у міжнародному законодавстві та адаптація до них. 7. Фінансове планування та управління ризиками, що включає використання інструментів страхування ризиків у зовнішньоекономічній діяльності; планування бюджету для інвестицій у просування на зовнішніх ринках; оптимізація податкового навантаження через грамотне управління фінансовими потоками. Реалізація зазначених заходів дозволить збільшити обсяги експорту та географію збуту, підвищити конкурентоспроможність продукції на міжнародних ринках, оптимізувати витрати та мінімізувати ризики у зовнішньоекономічній діяльності, зміцнити репутацію підприємства як надійного партнера на глобальному ринку. Отже, удосконалення організації експортної діяльності є ключовим фактором для успішного розвитку підприємств в умовах глобальної конкуренції. 2025-01-15T00:00:00Z http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/261 УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ ПАТ «АРСЕЛОР МІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» Назаренко, В.М. Кваліфікаційна магістерська робота містить 126 сторінок, 33 таблиц1, 2 рисунки, 101 бібліографічне посилання, додатки. Мета магістерської роботи полягає в узагальненні й систематизації теоретико-методологічних засад удосконалення міжнародних стратегій вітчизняними підприємствами та розробленні рекомендацій щодо їх вдосконалення з метою підвищення ефективності діяльності підприємств на зовнішніх ринках. Об’єктом дослідження є процеси корегування та імплементації міжнародної стратегії вітчизняного підприємства. Предметом дослідження є сукупність методологічних і методичних підходів та практичних прийомів щодо розвитку міжнародної діяльності металургійного підприємства в умовах нестабільності. Для досягнення мети використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: історико-логічний; порівняльного та економіко-статистичного аналізу; методи групувань, аналізу та синтезу, системний та порівняльний аналіз. У першому розділі проведено теоретичні дослідження в області визначення сутності міжнародної підприємницької діяльності підприємства, сутності стратегії міжнародної діяльності підприємства. Другий розділ містить загальну характеристику функціонування ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», аналіз його виробничої діяльності та фінансового стану, організаційної структури та міжнародної діяльності. Третій розділ присвячений розробці напрямів удосконалення стратегії міжнародної діяльності підприємства, обґрунтуванню напрямів розвитку експортного потенціалу ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» та заходів щодо підвищення ефективності його міжнародної діяльності. Головною метою міжнародної стратегії є формування конкурентних переваг у світовому ринку за рахунок використання власних вигідних можливостей. Стратегію міжнародного бізнесу можна визначати як систему господарської діяльності компанії щодо формування та реалізації правил і прийомів, що пов’язані з її торгівельно-економічним, валютно-фінансовим, виробничим й науково-технічним співробітництвом із суб’єктами міжнародних економічних відносин інших держав, що складається із ряду взаємопов’язаних елементів. Оцінка ефективності міжнародної діяльності підприємства передбачає оцінку обраних стратегічних варіантів для визначення їх доцільності та порівняння результатів реалізації стратегії з рівнем досягнення цілей. Основним критерієм оцінки ефективності міжнародної ринкової діяльності має бути отримання максимальної величини чистого фінансового результату від здійснення експортно-імпортних операцій. Отже, розглядаючи питання про міжнародну діяльність організацій в сучасних умовах, особливу увагу слід приділити визначенню її економічної ефективності. Досить важливе значення відводиться критерію ефективності. На його основі проводиться кількісна оцінка, визначаються загальні та часткові показники, формується модель оцінки, із використанням якої визначаються плинні чинники, визначаються резерви та приймаються управлінські рішення. Вони мають бути економічно обґрунтованими та приймаються із використанням показників ефективності. Дані показники представляються абсолютними, відносними, показниками структури, показниками ефективності. У якості об’єкту дослідження було обрано ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг». У своєму функціонування ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» виступає у якості виробничого ланцюгу, починаючи з видобутку залізорудної маси до випуску готової металопродукції. До основних видів продукції належать: залізна руда, концентрат, чавун, сталь, прокат. Політика ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» щодо фінансування своєї діяльності спрямована на безперебійне забезпечення фінансовими ресурсами поточної виробничо-господарської діяльності та контроль за раціональним використанням фінансових ресурсів; своєчасне перерахування платежів до бюджету та в державні цільові фонди, своєчасні розрахунки з постачальниками товарів та послуг, оплату праці персоналу; досягнення найбільш ефективних економічних та фінансових показників на основі взаємовигідного співробітництва, поваги, довіри партнерів; фінансування природоохоронних проектів підприємства, охорони праці та промислової безпеки, постійне вдосконалення, підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства, розвиток і навчання персоналу задля підвищення інтелектуальної капіталізації підприємства. Стратегія підприємства сфокусована на наступних аспектах: виробництво безпечної екологічної сталі, раціональне використання ресурсів, мінімізація впливу на навколишнє середовище, фінансування природоохоронних проектів; створення комфортного робочого середовища без виробничих ризиків для співробітників і підрядників, поліпшення умов праці, фінансування охорони праці. Виробничі потужності «Арселор Міттал Кривий Ріг» впродовж 2022 року були завантажені лише на 20-25%. Основною причиною такого стану є повномасштабна війна в Україні, зменшення експортних можливостей та обмеження в енергопостачанні. У 2022 році ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» отримало збитки у розмірі 49 009 104 тис. грн., знизило свої фінансові результати у 5,2 разів проти минулого періоду. Організаційна структура ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» досить розгалужена, присутня велика кількість відділів, що підпорядковуються один одному. ПАТ має розгалужені напрями зовнішньоекономічної діяльності. У 2022 році надходження від експорту ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» були зменшені на 71,6 %, а рентабельність була зменшена на 6,22 %. ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» проявив свою неготовність до таких обставин на міжнародному ринку сталі. Це спричинило негативний вплив на результати його зовнішньоекономічної діяльності. Так, через ракетні атаки на українську енергетичну інфраструктуру в жовтні - листопаді 2022 р. попит на металопродукцію знизився майже у два рази. Через підрив Каховської ГЕС і проблеми із забезпеченням технічною водою ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» зменшив виробництво до 15–20% від довоєнного рівня. Всі зазначені причини та фактори потребують при проведенні міжнародної діяльності для ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» оновлених шляхів щодо їх подолання. За результатами досліджень визначено, що у сучасних умовах підприємство потребує налагодження власної ефективної системи управління міжнародною діяльністю. Підкреслено, що вона має бути адекватною сучасним вимогам і умовам, враховуючи динаміку кон’юнктури міжнародного й внутрішнього ринків. Вона має бути заснована на принципах адаптації та забезпечувати достатню гнучкість та використання швидких дій у прийнятті рішень. 2024-01-16T00:00:00Z