dc.description |
Багато дослідників відзначають індивідуальність та унікальність
мовленнєвого портрета окремо взятої особистості, яка володіє знанням мовної
семантики й законами мовної поведінки. М.В. Панов став основоположником
поняття мовленнєвої характеристики. Науковець у власній моделі ґрунтувався
на соціальних рисах індивідів, а саме: належності до певної соціальної верстви
населення, віці, наявності у мові діалектних особливостей, професійній
приналежності тощо. Попри те, що кожен портрет представляв манеру вимови
певної людини, він поєднував у собі колективні та індивідуальні якості, адже
був віддзеркаленням мовлення свого соціального середовища. С.В. Леорда,
наприклад, розглядає мовленнєвий портрет як втілену в мовленні мовну
особистість. Натомість Ю.М. Караулов визначає мовну особистість як
комплекс характеристик і здібностей індивіда, які обумовлюють створення і
сприйняття ним мовних текстів, що різняться мірою структурно-мовної
складності, точністю й глибиною відтворення дійсності та певною цільовою
спрямованістю.
Архетипом є психосоматичне формування, яке втілює в собі образ та
інстинкт. К.Г. Юнг не розглядав психологію та образи як кореляти або
відображення біологічних спонукань; він вважав, що образи виконують
настільки ж вагому роль, як й інстинкти. Тією чи іншою мірою кожен образ
містить в собі архетипну складову. К.Г. Юнг виокремив такі види підсвідомого
як колективне та індивідуальне. До першого відноситься інформація, яка
окремо від свідомості містить в собі неабияку енергетику, що впливає на нас
зсередини. Колективне несвідоме вважається інформацією психічного стану
усього людства з прадавніх часів та досвідом попередників. До другого
відноситься те, що індивід тримає у собі, а саме спогади, імпульси, бажання,
особисті переживання, що були «стерті» зі свідомого. За думкою самого
вченого, індивідуальне несвідоме має не настільки глибокий пласт як
колективне несвідоме. Існує декілька класифікацій архетипів особистості,
наданих такими ученими як К.Г. Юнг, М. Марк та К. Пірсон, а також В. Шмідт.
В нашому дослідженні фільму «Месники: Завершення» була
використана класифікація архетипів особистості, запропонована В. Шмідт. У
роботі розглядається мовленнєва характеристика трьох центральних
позитивних персонажів (Тоні Старка, Стіва Роджерса та Тора), а також
головного антагоніста Саги (Таноса). Під час аналізу архетипної
характеристики Ентоні Старка ми з’ясували, що у його мовленні переважають
ознаки архетипів «Месія», «Блазень», «Митець», «Кавалер» та «Захисник». Це
говорить нам про те, що Залізна людина є талановитим та емоційним
чоловіком, який любить свою сім’ю та прагне захистити її й врятувати
людство навіть ціною власного життя, а також, не позбавлений почуття гумору
та тонкої іронії. Вдалими трансформаціями для перекладу реплік, що містять
архетипну характеристику цього персонажа є модуляція та нульова
трансформація, а для перекладу елементів, що створюють гумористичний
ефект – компенсація та транскрипція (для передачі імен та назв, які належать
до загальних фонових знань реципієнта мови оригіналу та мови перекладу).
Невдалою стратегією перекладу особливостей мовлення є вилучення, адже, у
результаті цього, втрачаються деякі аспекти характеру, що вказує на певний
архетип та дозволяють краще зрозуміти мотиви персонажа.
Проаналізувавши мовленнєву характеристику Капітана Америки,
робимо висновок, що у його мовленні переважають ознаки таких архетипів як
«Месія» та «Бізнесмен», що вказує на те, що персонаж – доволі серйозна,
цілеспрямована та відповідальна людина, яка готова на все заради досягнення
своєї мети та порятунку людства. Також Стівен Роджерс охоче захищає своїх
друзів, що вказує нам на наявність архетипу «Захисник» у його мовленні та
поведінці. Архетип «Кавалер» демонструє його здатність до дружніх стосунків
з Чорною Вдовою та непереборну любов до Пеггі Картер, єдиної жінки в житті
Роджерса. Вдалими трансформаціями при перекладі мовленнєвої
характеристики цього персонажа є нульова трансформація та модуляція, що
допомагають зберегти близькі до оригіналу структуру та смисл тексту, а при
перекладі імен та іншомовних запозичень вдалим є використання
транскрипції. Невдалим рішенням при передачі мовленнєвої характеристики
цього персонажа виявилася генералізацією. При її використанні втрачається
сенс та деякі особливості характеру персонажа, що вказують на його
архетипну приналежність.
При аналізі мовлення Тора Одінсона ми з’ясували, що персонаж має
ознаки архетипів «Месія» та «Захисник», які притаманні будь-якому
протагоністу кіновсесвіту Marvel. Він готовий віддати своє життя за людство
та, попри все, захистити тих, хто йому дорогий. Також, впродовж усієї Саги
Нескінченності у його мовленні були присутні риси архетипу «Король», що
мали прояв і у кінострічці «Месники: Завершення». Втім, поступово кількість
цих елементів зменшується зі зміною архетипу та пошуку справжнього себе.
Серйозні зміни у характері Тор нівелює жартами та кумедною поведінкою
впродовж усього фільму, що є ознаками архетипу «Блазень». При відтворенні
його мовленнєвої характеристики продуктивними виявилися нульова
трансформація та модуляція, а для досягнення комедійного ефекту та передачі
ідіом – компенсація.
Насамкінець, проаналізувавши мовлення Таноса, можна дійти висновку,
що йому, як головному злодію Саги Нескінченності, притаманний такий
архетип як «Каратель», що є лиходійською стороною «Месії». Таким чином,
Танос протиставляється усім протагоністам кіновсесвіту Marvel. Архетип
«Диктатор» у його мовленні є супутнім «Карателю» та пояснюється тим, що
Танос володіє великою й сильною армією та вважає себе творцем й рятівником
Всесвіту. При відтворенні мовленнєвої характеристики цього персонажа
переважають нульова трансформація, модуляція та конкретизація, адже вони
допомагають зберегти та передати сенс сказаного та особливості архетипної
характеристики Таноса. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Дипломна робота: 95 с., 84 дж. літ.
Мета роботи: визначити особливості формування та відтворення у
перекладі психолінгвістичного мовленнєвого портрета чоловічих
кіноперсонажів за основними їх архетипами.
Для досягнення поставленої мети передбачено розв’язання таких
завдань: актуалізувати поняття «мовленнєва характеристика» й «архетип»;
розглянути класифікації архетипів особистості К.Г. Юнга, К. Пірсон та В.
Шмідт; проаналізувати кінострічку Avengers: Endgame та виокремити репліки
основних чоловічих персонажів; встановити архетипи, до яких належать
обрані персонажі; встановити стилістичні, семантичні, прагматичні
особливості мовлення персонажа та з’ясувати співвідношення між
психологічними чинниками та їх реалізацією у мовленні; встановити найбільш
характерні способи перекладу досліджуваних одиниць мовлення та їх
адекватність для передачі архетипу персонажів.
Об’єктом дослідження є 208 прикладів мовлення Тоні Старка, Капітана
Америки, Тора та Таноса, відібраних методом наскрізної вибірки з фільму
Avengers: Endgame та їх відповідники українською.
У репліках персонажів фільму Avengers: Endgame є мовленнєві
елементи, що формують такі основні архетипи (за визначенням В. Шмідт), як
«Месія», «Захисник», «Кавалер», а також допоміжні архетипи «Митець»,
«Блазень», «Бізнесмен» та «Король». Головний негативний персонаж Танос
має у мовленні елементи, що характеризують його як «Карателя» та
«Диктатора». Для адекватного відтворення мовленнєвої характеристики
найпродуктивнішими є модуляція та нульова трансформація, а найменш
вдалими – вилучення та генералізація. |
uk_UA |