dc.description |
Фінансова децентралізація, яка існує в Україні, реалізується головним
чином двома засобами: імперативним перерозподілом джерел поповнення
місцевих та державного бюджетів (імперативність проявляється у закріпленні
на рівні законодавства таких трансформацій бюджетної політики);
імперативним встановленням умов отримання додаткових дотацій з державного
бюджету. Останнє є засобом заохочення, хоча прямо і визначається в
законодавстві як необхідна, але не достатня умова для отримання такої дотації.
Економічна природа таких заходів має стимулюючий характер.
У роботі показано, що склад доходів і видатків МБ, джерела їх
формування та напрямки використання суворо регламентований. Основним
документом являється Бюджетний Кодекс. У БК надане визначення видатків
бюджету: «Кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених
відповідним бюджетом (до видатків бюджету не належать: погашення боргу,
надання кредитів з бюджету, розміщення бюджетних коштів на депозитах,
придбання цінних паперів, повернення надміру сплачених до бюджету сум
податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного
відшкодування)» [4; 36]. Бюджетним законодавством регламентований поділ
бюджету на загальний та спеціальний фонди. У складі витрат спецфонду МБ
виокремлюють поточні видатки та видатки розвитку [8].
Виявлено, що спеціальним нормативно-правовим актом, котрий
призначений з однією метою – бюджетоутворення, є Закон про держбюджет,
який приймається кожен рік. З позиції регулювання наповнюваності бюджетів,
як фондів фінансових ресурсів, провідну роль відіграє Податковий Кодекс. У
Законі про МС з позиції теми даного дослідження слід указати на положення
про матеріальну та фінансову основи діяльності ОРМС. При цьому слід
ураховувати відсутність сталості у регуляторній базі України, завдяки чому
тонкощі адміністрування й розподілу видатків бюджету змінюються частіше,
ніж відбувається наповнення доходної чатини. Тому фахівці повинні постійно
моніторити та відслідковувати будь-які зміни в бюджетному законодавстві.
Начасі найактуальнішим в процесі управління МБ є децентралізоване
управління. Воно проявляється в тому, що ОРМС набули тих повноважень і
функцій, котрі раніше відносилися лише до органів держвлади.
У роботі показано, що традиційними методами управління МФР
являються фінансові планування, регулювання, контроль, а також оперативне
та стратегічне управління. Базовим елементом при цьому виступає оцінка.
На основі проведеного оцінювання динаміку та структури доходної та
видаткової частин МБ Кривого Року виявлене наступне. З 2017 р. до 2019 р.
загальна величина акумульованих коштів МБ збільшувалася. Зокрема, у 2019 р.
вони склали 7971292,7 тис. грн. Проте слід указати на ситуацію, яка мала місце
в 2019 р., коли величина офіційних трансфертів зменшилася на 24,5% у
порівнянні з 2018 р. Зменшення наповнюваності МБ було отримано через
скорочення сум субвенції місту. Зазначене позитивно вплинуло на посилення
економічної незалежність Кривого Рогу. Динаміка, яка склалася у 2017-2019 рр.
характеризується також збільшенням податкових надходжень. Цьому сприяло
функціонування в Кривому Розі як малих, так і великих підприємств-платників
податків, які традиційно називають бюджетоутворюючими (приміром таких
підприємств є чотири гірничо-збагачувальні комбінати, АрселорМіттал Кривий
Ріг, завод гірничого обладнання та багато інших). Їх податки, які підприємства
вважають витратами, для міста являються важливим джерелом доходів. Тільки
у 2020 р. тенденція, що склалася у попередні роки, змінилася на протилежну і
до МБ Кривого Рогу було мобілізовано всього близька 6,5 млрд грн, у т. ч. до
загального фонду – 6,1 млрд грн, спецфонду – 0,3 млрд грн. Таке скорочення у
2020 р. (на 1380848 тис. грн.) відбулося за рахунок скорочення величини
офіційних трансфертів – на 1155034 тис. грн. (які у 2019 р. порівняно з 2018 р.
також зменшувалися), податкових надходжень – на 97318,1 тис. грн., а також
неподаткових надходжень – 145226 тис. грн. Єдиною статтею, яка зросла в 2020
р. порівняно з 2019 р. – це доходи від участі в капіталі (сума росту склала
11454,4 грн.).
Зростання офіційних трансфертів є дискусійним аспектом формування
дохідної частини МБ по всій країні. Дискусійність у тому, що, з одного боку,
вони підвищують загальну суму доходів, що є позитивним. Проте, з іншого
боку, самі по собі трансферти збільшують залежність від субвенцій, що є
негативним моментом послаблення автономії МБ.
У кожному із досліджуваних періодів головним джерелом доходів МБ
м.Кривого Рогу являються податкові надходження, що збільшилися практично
у два рази, що склало 93,7%. Вони становлять у бюджеті Кривого Рогу саму
велику частку доходів, яка за роки аналізу коливалася від 50,68% до 77,56%. Їх
склад розглянуто більш деталізовано. Виявлена динаміка частки трансфертів
характеризує зменшення централізації бюджетних коштів і відповідно
залежність від субвенцій з держбюджету.
Не дивлячись на наявність окремих структурних зрушень у займаємій
частці показників податкових надходжень, у цілому їх структура залишалася
стабільною у 2018 – 2020 рр. Очікувано, що упродовж усього періоду аналізу
ПДФО займає найбільшу частку, але її динаміка не є сталою. У 2019 р. частка
ПДФО знизилася на 5,11 відс.пункти, а в 2020 р. порівняно з 2019 р. зросла на
3,08 відс.пункти. Другою великою складовою податкових надходжень є плата
за майно. Її частка завжди коливалася більш-менш біля двадцяти відсотків,
зокрема: у 2018р. – 19,86%, у 2019 р. – 26,83%, у 2020 р. – 21,08%. Третім за
впливом на структуру податкових надходжень являється єдиний податок. Його
частка також змінювалася за синусоїдою: у 2019 р. зменшилася порівняно з
2018 р. на 0,48 відс.пункти, а в2020 р. зросла порівняно з 2019 р. на 0,63 відс.
пункти.
Особливістю фінансування видатків бюджету у 2020 р. в порівнянні з
попередніми періодами стали ускладнення, що мали місце через карантинні
обмеження. Обмежуючі заходи, впроваджувані під час карантину, негативно
позначилися на зниженні економічної активності підприємств та інших суб’єктів
господарювання різних галузей. Окрім цього, підтримуючі заходи щодо
тимчасового звільнення платників податків від обов’язку платити за окремими
видами податків як на державному, так і на місцевому рівні також вплинули на
недофінансування видатків МБ Кривого Рогу на 14%.
Спеціалісти ОРМС України наголошують на необхідності перегляду
методики розрахунку планових показників видатків, вважаючи
використовуваний підхід не досить обґрунтованим, через що і виникають
розбіжності між планом і фактом.
Примітно, що найбільш повне виконання планів кожен рік змінюється.
Так, у 2018 р. найбільший відсоток виконання плану мало державне
управління : 99,11%, у 2019 р. – соціальні захист і забезпечення: 99,61%, у 2020
р. – міжбюджетні трансферти: 97,92%. Відсутність сталості у найменуваннях
статей видатків, які мають найбільші та найменші відсотки виконання плану
характеризує гнучкість ОРМС у прийнятті рішень щодо фінансування потреб
залежно від впливу чинників зовнішнього середовища.
До 2019 р. загальна сума видатків щорічно зростала, сягнувши понад 7,8
млрд. грн. У 2020 р. порівняно з 2019 р. їх величина скоротилася на понад 1
млрд. (13,67%) через причини, описані вище (корона вірусна пандемія та її
наслідки для економіки).
До 2020 р. соціальна спрямованість бюджету превалювала серед інших
напрямків витрачання ФР. Проте у 2020 р. видатки на соціальні заходи
скоротилися дуже значною мірою: на 1090919 тис. грн., що у відносному
вираженні склало 73,16%.
Важливо підкреслити, що наприкінці 2019 р. та упродовж 2020 р. у
Кривому Розі реалізовувалися заходи, спрямовані на з обмеження видатків. У
першу чергу, ці обмеження накладалися на видатки на утримання органів
управління. Сума обмеження склала 0,425 млрд. грн.
Попри політику щодо обмеження видаткової частини МБ, протягом
2020р. п’ять із одинадцяти статей бюджету порівняно з 2019 р. все ж зазнали
підвищення рівня фінансування, зокрема це: видатки на освіту, які зросли на
19058,8 тис. грн. (0,7%); видатки на економічну діяльність, що зросли на
402971 тис. грн. (36,17%); видатки на іншу діяльність, які зросли на 9902,8 тис.
грн. (10,3%); суми міжбюджетних трансфертів, що збільшилися на 458243,2
тис. грн. (185,21%); кредитування та запозичення, яке зросло на 51,3 тис. грн.
(7,54%).
Такий підхід підтверджує раніше зроблений нами висновок про гнучке
(адаптивне) управління МБ м. Кривого Рогу, оскільки не дивлячись на
зниження доходів, яке обумовило тотальне скорочення видатків, майже
половина статей бюджету все ж були профінансовані у 2020 р. більше, ніж у
2019 р.
Використання ФР МБ характеризує напрямок розвитку ТГ. Протягом
2018-2020 рр. його можна назвати таким, що орієнтований на людський
розвиток. Це випливає із превалювання в частці видатків витрат на освіту. Їх
питома вага коливалася від 30,11% у 2018 р. до 39,2% у 2020 р.
Збалансованим бюджет Кривого Рогу був тільки в 2019 р., тоді як в інші
періоди, як вже неодноразово відмічалося, видатки перевищували доходи.
Найсуттєвіше перевищення сталося в 2020 р, коли абсолютна
незбалансованість склала 210405,4 тис. грн. або -3,19 % у відносному
вираженні. Такий стан справ потребує ужиття заходів із удосконалення процесу
управління ФіВ ФР ОРМС. |
uk_UA |