dc.description |
МС являється, згідно із визначенням у законодавстві України,
гарантоване державою право, котре предоставляє об’єктивну спроможність ТГ,
незалежно або під відповідальність МС, вирішувати завдання місцевого
значення, не порушуючи при цьому норм Конституції та чинного законодавства
[6]. Звертаючись до визначення ТГ, слід цитувати законодавчо встановлену
дефініцію, як мешканців, які неперервно мешкають на конкретній території,
котра являється незалежною адміністративно-територіальною одиницею [6]. ТГ
також можуть називатися об'єднані за власним бажанням мешканців декількох
населених пунктів, котрі мають один адмінцентр [6]. Це означає, що ТГ може
складатися із мешканців міста та близь розташованих сіл і селищ або ж тільки
кількох сіл чи селищ [6].
Через те, що ТГ являються первинними суб’єктами МС, їм надане
конституційне право самостійно справлятися зі справами місцевого значення.
Дане право покладене в основу громадівської концепції МС. Дана концепція
ґрунтується на твердженні, що ТГ самостійно й незалежно від центральної
влади володіє муніципальною владою за своєю сутністю. Водночас природа
МС криється у предоставленні ТГ права самій убезпечувати власні потреби.
При цьому за органами держвлади залишається право (й обов’язок)
розв’язувати питання загальнодержавного значення [1].
Поряд із громадівською має місце концепція муніципального дуалізму. Її
положення ґрунтуються на твердженні про те, шо органи МС являються
незалежними від держави лише у питаннях суто громадського значення.
Натомість, у політичній площині їх слід ототожнювати із органами держави,
таких собі виконавців держфункцій та її повноважень. Прихильники даної
концепції вважають питання, розв’язання котрих покладено в компетенцію
органів МС, диференціюються на власні й делеговані. Перші повинні
77
розв’язуватися незалежно від держорганів, а другі – мають контролюватися та
за потреби корегуватися держорганами влади [1; 6].
Як зазначалося вище по тексту, МС, попри усі інші імперативні категорії,
спирається на право мешканців конкретної території вільно вирішувати
питання місцевого значення. Його реалізація стає можливою завдяки
приналежності до певної громади. Важливо, що расові, релігійні, політичними,
статеві або інші характеристики не тільки не беруться до уваги, але й під
суворою забороною фокусування на них [6]. Така заборона є не лише проявом
толерантності нинішнього суспільства, але й запорукою демократичного
устрою. Натомість, відсутність обмежень на час проживання на визначеній
території вважається полемічним.
У роботі систематизовані нормативно-правові акти, котрі регламентують
ті чи інші прояви взаємовідносин між ТГ і органами МС. Виявлено, що
основними названими формами являються місцеві референдум, вибори та
ініціативи, загальні збори, громадські слухання, а також організаційні заходи.
Виявлено, що у законодавчому полі місцевих виборів утворилася
прогалина. Примітно, що питання відносно місцевого референдуму були
висвітлені у Законі «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від
3.07.1991р. [40]. Однак він припинив дію та перестав бути чинним після того,
як було прийнято Закон «Про всеукраїнський референдум» від 6.11.2012 р. А
цей закон було признано неконституційним (за Рішенням Конституційного
Суду № 4-р/2018 від 26.04.2018 р.). Такі правові неузгодженості призвели до
того, що досі немає нормативно-правового акту, на підставі якого можна було
законним способом провести місцевий референдум.
У роботі виявлено чотири основні проблеми законодавчого
регламентування взаємовідносин ТГ з органами МС.
Поняття «цифрова трансформація» та «цифровізація» являються
спорідненими та застосовуються повсюдно. У різних сферах ці категорії
використовують по-різному. Проте спільними залишаються поняття цифрових
технологій, ІТ-інфраструктура, великі данні, інтернет речей і штучний інтелект.
78
Цифрова трансформація характеризує глибинне переосмислення використання
технологій, людей і процесів задля докорінної зміни ефективності своєї
діяльності. МС не являється виключенням. Одначе, коли в підприємницьких
структурах цифровізація проходить швидко, то для органів МС цифрова
трансформація представляється великим шляхом, котрий повинен бути
пройденим. Відтак цифрова трансформація реалізується не раптово і не за один
місяць. Вона упроваджується покроково: через впровадження нових технологій,
систематичне удосконалення, навчання персоналу новим цифровим рішенням,
перехід організаційної культури від ручних процесів до цифрових систем. У
зарубіжних країнах наразі мається безліч програмних продуктів, котрі можуть
зробити перехід органів МС до цифрового керування більш плавним та
зрозумілим. Цифровізація МС в Україні має окремі досягнення, але
реалізується повільно. Як відмічають фахівці, з-поміж усіх сфер публічного
управління саме ОМС можуть мати самий високий рівень переваг від
інвестування в цифрові технології, серед яких: виключення паперових процесів,
що дозволятиме збільшити результативність й продуктивності; збережені у
хмарному середовищі документи більш убезпечені від кібер- та фізичних
загроз; у персоналу з’являється можливість одержати доступ до інформації й
оновлювати її у будь-який час із різних місць через розгалужену мережу WіFі
та мобільних пристроїв; час, який раніше витрачався на пошук паперових
документів і введення даних можна скерувати на розв’язання більш нагальних і
актуальних завдань; адміністративні та інші послуги можуть бути наданими
членам ТГ швидше й прозоріше. Найбільш суттєва перевага проявлятиметься в
тому, що цифровізація дозволить покращити відносини з членами ТГ, котрі все
більше звикають до термінових послуг (які можна отримати негайно й при
цьому цілодобово) як стандартної складової взаємодії органів МС з ТГ [104]. |
uk_UA |