dc.description |
У роботі досліджується актуальна проблема дослідження розвитку
державно-приватного партнерства в Україні на фоні світової практики та
обґрунтування нових напрямів взаємодії держави та приватного бізнесу в
післявоєнний період. Огляд сучасної ситуації здійснюється на основі
обґрунтування нових напрямів взаємодії українського уряду та приватного
бізнесу до та після війни з Російською Федерацією.
Розгляд історичних протоформ та сучасні відносини між державами та
приватним сектором дозволив визначити сутність державно-приватного
партнерства, вивити його ознаки. Визначено, що в законодавстві різних країн
державно-приватне партнерство має різні формулювання, однак його
сутність розуміється однаково. В українському законодавстві державно-
приватне партнерство є «співробітництвом між державою Україна,
територіальними громадами, що в особі державних органів, що відповідно до
чинного законодавства здійснюють управління об’єктами державної
власності, органів місцевого самоврядування, Національною академією наук
України, національних галузевих академій наук (державних партнерів) та
юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, установ,
організацій (приватних партнерів), що здійснюється на основі договору в
порядку, встановленому Законом України «Про державно-приватне
партнерство» та іншими законодавчими актами, та відповідає ознакам
державно-приватного партнерства, визначеним законодавством».
Характеристика ознак державно-приватного партнерства дозволила
визначити, що найбільш популярною формою є концесія, на основі якої
формуються різні моделі. Крім того, існують договірні відносини лізингу і
спільної діяльності, однак вони недостатньо врегульовані. При дослідженні
стану державно-приватного партнерства в Україні зроблено розгляд великої
кількості нормативних актів, які регулюють цей процес. Виявлено, що
75
Україна за останні роки суттєво просунулася у розвитку державно-
приватного партнерства. Проведений аналіз його ретроспективи вивив, що в
Україні спостерігалася активність реалізації проектів в період 2018-2021 рр.
Перевага віддавалася проектам у сфері електроенергетики, портової та
транспортної інфраструктури. Внаслідок воєнної агресії Росії реалізацію всіх
державно-приватних проектів призупинено або закрито. На даний момент
часу Україна ще продовжує оцінювання ризиків та підрахунок збитків, що
викликані війною. За результатами аналізу визначено перспективні напрями
розвитку державно-приватного партнерства в українській економіці з
урахуванням створення в структурі державного управління спеціалізованого
органу (агентства або комітету) та удосконалення національного
законодавства. На основі світового досвіду державно-приватного
партнерства визначено особливості реалізації проектів у країнах ЄС, США,
Азії. Приділено увагу співпраці польського уряду з приватними партнерами,
зроблено відповідний статистичний аналіз. Досвід передових країн світу
дозволив провести порівняльний аналіз з Україною, виділити сильні та слабкі
сторони державно-приватного партнерства, можливості та загрози його
розвитку. Війна України з Росією розставила пріоритети, це дозволило
визначити перспективи розвитку державно-приватного партнерства в
поствоєнний період. Такими пріоритетами стануть проекти розвитку
відновлювальної енергетики, створення виробництв, спрямованих на
імпортозаміщення, ІТ-технології, проекти відновлення інфраструктури на
рівні муніципалітетів. Запропоновано напрями успішної реалізації
програмної відбудови України та державно-приватного партнерства в
поствоєнний період. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Магістерська дипломна робота містить: 85 сторінки, 4 табл.,
15 рисунків, 60 використаних джерела, 1 додаток.
Об’єкт магістерської дипломної роботи – державно-приватне
партнерство в Україні.
Пpедметом даної pоботи є теоретичні і практичні аспекти дослідження
сучасного стану та розвитку державно-приватного партнерства у відновленні
економіки України.
Метою магістерської дипломної pоботи є дослідження розвитку
державно-приватного партнерства в Україні на фоні світової практики та
обґрунтування нових напрямів взаємодії держави та приватного бізнесу в
післявоєнний період.
У роботі розглянуто концептуальні основи державно-приватного
партнерства. Визначено його сутність, ознаки, нормативно-правового
регулювання в Україні, існуючі форми, моделі, принципи та цільові
орієнтири розвитку. Проаналізовано стан державно-приватного партнерства
в Україні, а також ризиків, які його супроводжують. При оцінці ризиків та
стану реалізації державно-приватних проектів враховано стан війни України
з Російською Федерацією. Отримані результати дозволили узагальнити
оцінку розвитку державно-приватного партнерства та визначити
перспективні його напрями. Досліджено досвід країн ЄС, США, Японії, країн
Азії, особливу увагу приділено досвіду Польщі. Розглянуто особливості,
форми та моделі реалізації державно-приватного партнерства в цих країнах.
На основі проведених досліджень визначено перспективи активізації та
розвитку державно-приватного партнерства в Україні у післявоєнний період.
Розглянуто можливі сценарії співпраці держави і приватного бізнесу за
найбільш важливими перспективними напрямами для країни. |
uk_UA |