УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИМ ПАРТНЕРСТВОМ ПІДПРИЄМСТВА

Плєхов, М.Ю.

DSpace Home
→
Кваліфікаційні роботи
→
Магістратура
→
Освітні програми
→
292 МЕВ ОП "Міжнародні економічні відносини"
→
View Item

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИМ ПАРТНЕРСТВОМ ПІДПРИЄМСТВА

Плєхов, М.Ю.

URI: http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/528

Date: 2025-01-14

Abstract:

Кваліфікаційна магістерська робота. ЗІЕІТ. 2025 р. 96 с., 15 табл., 12 рис., 123 літ. джерела. Розглянуто роль міжнародного науково-технічного партнерства підприємства та імпорту технологій і технологічного обладнання в розвиток виробничих потужностей. Проаналізовано економіко-правові засади здійснення міжнародного науково-технологічного партнерства. Досліджено особливості та тенденції розвитку світового ринку металопродукції в сучасних умовах. Визначено тенденції імпорту технологічного обладнання та їх вплив на зовнішньоекономічну діяльність українських виробників металопродукції. Проведено аналіз доцiльностi імпорту технологічного обладнання на Публічному акціонерному товаристві «Запорізький сталеливарний завод». Розроблено стратегію модернізації виробничого процесу ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» в посткризовий період розвитку підприємства. Обґрунтовано напрямки підвищення ефективності використання імпортного технологічного обладнання міжнародного науково-технічного партнерства підприємства.

Description:

Економічна доцільність науково-технічного обміну технологій та технологічного обладнання визначається кількома ключовими формами та чинниками, серед яких можна виокремити такі: 1. Імпорт технологій для забезпечення доступу до нововведень високого технічного рівня. У деяких випадках відставання в окремих сферах науки та техніки може бути подолане за рахунок імпорту необхідних технологій. Це дозволяє прискорити розвиток певних галузей, особливо у країнах, де власна науково-технічна база ще не достатньо розвинена. Завдяки імпорту технологій можливе селективне підвищення технічного рівня підприємств, що дає змогу їм конкурувати на міжнародному ринку. 2. Придбання технологій як засіб економії витрат, у тому числі на НДДКР. Імпорт технологій може бути вигідним інструментом для зниження постійних і змінних витрат, зокрема витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР). Це дозволяє підприємствам зосередитися на інших аспектах бізнесу, одночасно отримуючи доступ до передових технологій без необхідності значних інвестицій у власні наукові розробки. 3. Імпорт технології як спосіб зменшення валютних витрат на товарний імпорт. Придбання технологій іноді може бути вигіднішим з економічної точки зору, ніж імпорт готової продукції, виробництво якої в країні ще не освоєно. Це дозволяє зменшити витрати на імпорт, оскільки країна може виробляти продукцію за отриманими технологіями, використовуючи власні ресурси та людський капітал. 4. Імпорт технології як гарантія освоєння нової продукції або технологічних процесів. У рамках угод купівлі-продажу або ліцензійних угод часто передбачається надання технічної підтримки та гарантії, які допомагають покупцю освоїти нову продукцію чи технологічний процес. Це може включати навчання персоналу, проведення випробувань і досліджень, а також надання консультацій. Такі умови дозволяють підприємствам швидше і безпечно освоювати нові технології. 5. Імпорт технології як умова розширення експорту продукції. Впровадження іноземних технологій і технологічного обладнання може стати фактором, який дозволить країні або підприємству розширити експорт продукції, виготовленої за закордонними технологіями чи на імпортному обладнанні. Це відкриває нові можливості для виходу на міжнародні ринки та покращення конкурентоспроможності на глобальній арені. Узагальнюючи, можна стверджувати, що ключове питання для технологічного розвитку країни полягає не тільки в здатності створювати провідні технології, а й у здатності отримувати та ефективно використовувати ці технології. Створення зворотного зв'язку між країною-споживачем і країною-джерелом технології є важливим фактором для підвищення загальної продуктивності національної економіки. Торгівля з країнами, що мають великий «запас знань», дозволяє імпортувати не лише фізичні товари, а й інноваційні ідеї, що значно сприяє технологічному прогресу і розвитку виробничих потужностей національної економіки. Дiюча на ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» органiзацiйна структура забезпечує технiчну, технологiчну, органiзацiйну та економiчну єднiсть виробництва. Випуск продукцiї забезпечують два основнi пiдроздiли: виробництво металовиробiв та цех емальованого посуду. Основним замовником на виробництво дроту є ТОВ «Торговий дiм «Метизи». Основнi ризики в дiяльностi пiдприємства пов'язанi з постiйним пiдвищенням цiни на сировину та паливно-енергетичнi ресурси; високим фiзичним зносом технологiчного обладнання; неплатоспроможнiстю споживачiв; нестабiльнiстю полiтичної та економiчної ситуацiї в країнi. Для зменшення зазначених ризикiв на пiдприємствi постiйно ведеться пошук надiйних постачальникiв якiсної та дешевої сировини, удосконалюється технологiя та органiзацiя виробництва, пiдвищується єфективнiсть використання обладнання. Для зниження ризикiв спiвробiтництва з споживачами, продукцiя вiдвантажується переважно за предоплатою, або за умови наявностi поручителя по поверненню коштiв за продукцiю. Для захисту своєї дiяльностi, розширення виробництва та ринкiв збуту, на пiдприємствi введено в експлуатацiю котельну установку по виробництву пари на технологiчнi потреби, вiдпрацьована технологiя виготовлення дроту на новому обладнаннi виробництва Iталiї, проведена реконструкцiя вiддiлення по виробництву дроту тонких дiаметрiв, засвоєнi та використовуються новi види деколi для оздоблення посуду емальованого. Збут продукцiї здiйснюється безпосередньо споживачам. Для виробництва продукцiї пiдприємство використовує наступнi види сировини: катанка сталева рiзних марок (постачальники: ПАТ «АрселорМiтал», ТОВ «Метiнвест – Україна» цинк чушковий (постачальники: ТОВ «Арсенал», ТОВ «ТД Нафтахим»); катанка алюмiнiєва (постачальник ТОВ «Запорiжалюмiнторг»); сталь конструкцiйна холоднокатана (постачальник ТОВ «МД холдінг»). Основними конкурентами пiдприємства на ринку металовиробiв є ПАТ «Днiпрометиз», ПАТ «Сiлур», ПАТ «Стальканат»; на ринку емальованого посуду: ТОВ «Новомосковський посуд». Каналами збуту продукцiї є прямi поставки споживачам. Споживач має можливiсть придбати продукцiю за конкурентною цiною, крiм того, в залежностi вiд обсягiв постачання та довгостроковостi контракту, надаються цiновi преференцiї та бiльш лояльнi умови оплати продукцiї. З проведених розрахунків можна зробити висновок, що обсяг інвестицій за проектом реконструкції метизного виробництва потребує інвестицій 6 217 250 евро. Реконструкція волочильного виробництва передбачає установку нового волочильного устаткування сумарною виробничою потужністю 42000 тонн в рік (3500 тонн в місяць), із заміною підготовки катанки методом хімічного труєння на механічне очищення. Проведений аналіз економічної ефективності ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» за 2019-2023 рр. за такими показниками, як оборотність експортної продукції, фондовіддача основних засобів та інших необоротних активів з виробництва експортної продукції, рентабельність експортної продукції, рентабельність продажів та експортної діяльності показав, що найгіршими з економічної точки зору є показники рентабельності експортних продажів і рентабельності експортної діяльності. Так, рентабельність експортної діяльності за аналізований період наближається до нуля. Оборотність експортної продукції дещо зростає. Фондовіддача основних засобів та інших необоротних активів приблизно знаходиться на одному рівні і за період 2019-2023 коливається в межах 22,42-32,99 %. Здійснено економічне обґрунтування доцільності імпорту технологічного обладнання і оцінка, які дозволили визначити, що постачальником обладнання для виробництва метизів для ТОВ «Запорізький СЛЗ» повинен стати італійський виробник MFL. За 2022-2023 рр. підприємством проведено складну роботу з питання реконструкції технологічного процесу виробництва дроту, а саме: відбулося усвідомлення на рівні керівництва підприємства та його акціонерів практичної проблеми щодо нагальної необхідності реконструкції метизного виробництва; прийнято рішення пошуку постачальників технологічного обладнання для метизного виробництва; проведено переговори з основними виробниками технологічного обладнання на світовому ринку, отримано комерційні пропозиції та технічні креслення устаткування; проведено внутрішню експертну технічну оцінку отриманих технічних характеристик обладнання, його вартості, необхідних інвестицій та здійснено вибір постачальника такого обладнання. Проведено оцінку інвестиційного проекту та технічну експертизу власне на підприємстві. Здійснено оцінку продуктивності роботи станів грубого, середнього та тонкого волочіння. Стратегія модернізації виробничого процесу ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» в посткризовий період розвитку підприємства розглядається нами як складова стратегії стійкого розвитку підприємства і передбачає наступні кроки: розробка інвестиційного проекту реконструкції метизного виробництва та акумулювання інвестиційних коштів на реалізацію даного проекту; розробка графіку реалізації інвестиційного проекту з реконструкції метизного виробництва ТОВ «Запорізький СЛЗ» за рахунок імпорту технологічного обладнання; проведення реконструкції метизного виробництва у відповідності до графіку; навчання персоналу і відпрацювання технології; подальша промислова експлуатація обладнання. Визначено основні фактори внутрішнього ринку, що впливають на діяльність ТОВ «Запорізький СЛЗ», такі як: фактори внутрішнього середовища підприємства, а саме: кадровий, фінансово-економічний, технологічний та маркетинговий, де подано їх детальну класифікацію; внутрішня економічна політика держави стосовно виробників метизної продукції, які є експортерами; стан економіки (інфляція, безробіття, наявність внутрішніх інвестиційних ресурсів, валютний курс, стан експортного кредитування, підвищення цін на сировину і пасивно-енергетичні ресурси); законодавство в сфері зовнішньоекономічної діяльності (в тому числі податкове); вплив груп стейкхолдерів: споживачі, конкуренти, постачальники акціонери, менеджмент, державні органи влади (податкова); соціально-політичні фактори (політична стабільність, соціальні настрої населення щодо ведення бізнесу в середині країни); екологічні фактори (екологічне законодавство, прихильність підприємства до екологізації виробництва); науково-технічні фактори (інноваційна та науково-технічна політика держави, стимули, мотиви інноватизації і/ або технічного переоснащення виробництва). Визначено, що до зовнішніх факторів впливу на діяльність підприємства відносяться: кон’юнктура світового ринку метизів; зміни цін на продукцію на зовнішньому ринку; міжнародна конкуренція; прихильність споживачів на світовому ринку до продукції підприємства; можливість реалізації укладених контрактів в умовах несприятливої державної політики щодо повернення ПДВ експортерам; пошук постачальників сировини на світовому ринку; міжнародна стандартизація і сертифікація продукції; ціноутворення на міжнародні перевезення продукції; валютні ризики. Зроблено прогноз на основі рядів динаміки (лінії тренду) таких фінансових показників, як доход від реалізації продукції, собівартість виробництва продукції, чистий прибуток та капітальні інвестиції на 2024-2025 рр. Так, встановлено, наприклад, що коефіцієнт кореляції 0,9746, що є коренем від коефіцієнта детермінації R2, показує, що існує певна статистична залежність між показником доходу від реалізації та часом (у динаміці). Обґрунтовано, що присутність України на міжнародному ринку високотехнологічної продукції та у міжнародному трансфері технологій залишається на надмірно низькому рівні. Внутрішньо- та зовнішньоекономічне становище країни ускладнюється технологічною багатоукладністю економіки та недостатньою увагою до питання формування національної інноваційної системи. Ефективний трансфер технологій у національну економіку та інтернаціоналізація інноваційної діяльності стримуються низкою факторів, серед яких: низький попит на інновації в національному господарстві; відсутність достатньої кількості малих високотехнологічних підприємств; слабкий зв’язок між підсистемами «освіта-наука-виробництво»; відсутність пільг для інноваційно активних підприємств; нерозвинена венчурна індустрія; відсутність стимулюючих механізмів для трансферу технологій; а також слабка система захисту прав інтелектуальної власності.

Show full item record