ОСОБЛИВОСТІ АНГЛО-УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ЛІНГВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ВИРАЖЕННЯ ЕМОТИВНОСТІ   (НА МАТЕРІАЛІ НАУКОВО-ФАНТАСТИЧНОГО РОМАНУ ЕНДІ ВЕЙР «АРТЕМІДА»)

Мазуренко, Ю.О.

ОСОБЛИВОСТІ АНГЛО-УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ЛІНГВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ВИРАЖЕННЯ ЕМОТИВНОСТІ (НА МАТЕРІАЛІ НАУКОВО-ФАНТАСТИЧНОГО РОМАНУ ЕНДІ ВЕЙР «АРТЕМІДА»)

Мазуренко, Ю.О.

URI: http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/250

Date: 2024-01-16

Abstract:

Дипломна робота - 103 джерела літератури. Загальний обсяг роботи 106 сторінок. Мета роботи полягає у аналізі та встановленні лінгвальних засобів вираження емотивності у сучасній англійській мові на матеріалі роману Е. Вейр Артеміда та її шляхів відтворення в українському перекладі. Завдання роботи: уточнити зміст понять емотивність та емоційність; систематизувати сучасні наукові підходи до поняття емоцій та емоційних станів; визначити основні види та джерела емотивності в художньому дискурсі; з’ясувати лінгвальні засоби відтворення емотивності у сучасній англійській мові; проаналізувати науково-фантастичний роман Е. Вейр Artemis та його український переклад Артеміда здійснений Дмитром Кушніром (КМБУКС) у 2017 році, з метою виявлення специфіки передачі емоційного мовлення та шляхів його відтворення українською мовою; надати до прикладів обраних прикладів контекстуальний, перекладознавчий та статистичний аналіз. Об’єкт роботи – роман Е. Вейр Artemis, який містить мовні засоби репрезинтації емотивності на різних рівнях, аналіз лінгвальних засобів та перекладу, визначення перекладацьких трансформацій. У роботі здійснено комплексне дослідження природи емотивності в художньому тексті; розроблено критерії виокремлення емоційних контекстів; визначено емоційні концепти як складові емоційних станів художніх персонажів.

Description:

У процесі людського спілкування мова виконує подвійну мету. Вона не тільки передає інформацію, але й відображає емоційний стан співрозмовника. Людський досвід сповнений емоцій, які є фундаментальними й універсальними. Люди стикаються з величезною кількістю емоційних станів, починаючи від задоволення, отриманого від виконання повсякденних обов’язків, і закінчуючи стражданнями, які відчувають після втрати дорогої людини. Поняття емоційності відрізняється від поняття емотивності, ці два слова представляють одне явище - людські емоції, але за різними рівнями. Так, психологія - це галузь дослідження, яка стосується емоційного досвіду людей, а емотивність - одна з мовних найважливіших галузей. Емоційність - це психічний стан мовця, а емотивність - усне вираження своїх емоцій. Слово емоція походить від психічних станів і процесів людини, це відповідь на зовнішні та внутрішні подразники, які проявляються як радість, страх, гнів, задоволення тощо. Емоції бувають позитивні та негативні. Серед численних класифікацій емоцій виділили емоційну систему, до якої увійшли такі емоції: інтерес-хвилювання, радість, горе-страждання, гнів, огида, презирство, страх, подив, сором, провина. Мовні засоби емоційності можна класифікувати за графічним, лексичним, синтаксичним рівнями, а також за субстантивними, дієслівними, ад’єктивними та адвербіальними номінаціями, які можуть вживатися самостійно або в поєднанні. Особливість перекладу слів з емоційною складовою полягає в тому щоб максимально близько передати емоційність інформації лінгвальними засобами, щоб надати аналогічний вплив на читача у тексті перекладу та чітко передати емотивну змістовність вихідного тексту. Прагматичний вплив на одержувача є основною функцією передачі емоцій у тексті. Англомовний твір Е. Вейр Artemis та його український переклад Артеміда здійснений Дмитром Кушніром (КМБУКС) у 2017 році було проаналізовано визначити емоційність у мові і способи та особливості її відтворення в україномовному перекладі. Енді Вейр – автор, передає у своїй роботі різномаїтну палітру емоцій, від позитивних до негативних. Було визначено два типи способів передачі емоціності у мові – прямий і непрямий. Лексика, яка передає певні емоції через свою семантику, відноситься до прямого позначення емоційності у мові. Лексика та фразеологізми, які виражають емоції у переносному значенні або за допомогою додаткових слів відносимо до непрямого позначення емотивності. Засоби прямого позначення – 55% та непрямого – 46%, показують близьке процентне співвідношення у досліджуваному науково-фантастичному романі. Лінгвальні засоби прямого позначення включають у себе лексику, що безпосередньо називає емоції. Ми визначили чотири типи лінгвальних засобів які поділяються на різні частини мови. Серед них три засоби використовуються приблизно з однаковою частотою, а саме: дієслова – 35%, прислівники – 30%, прикметники – 25% та іменники – 10%. Більшість прикметників та прислівників не виражають емоції прямо. Прикметини та прислівники лише описують людські емоції й не можуть передати повну картину емоцій самостійно. Отже, без таких частин мови як іменник та дієслово, прислівник або прикметник не можуть самостійно дати повне уявлення про почуття, які відчуває персонаж книги. Найчастотнішими у використанні з усіх проаналізованих лінгвальних засобів виявилися дієслівні засоби, які прямо називають конкретні емоції, а також дієслова, що мають широкий семантичний опис. Адвербіальні - це лінгвальні засоби, які позначають або виражають емоції переважно підкреслюють відповідне значення за допомогою іменника, дієслова чи прикметника, що доповнює емоціональний контекст. Ад’єктивні лінгвальні засоби вираження емоцій, в більшості яких міститься ступінь порівняння як засіб наголосу, в якому авторові вдається підсилити емоційне значення цих прикметників. У субстантивних мовних засобах бачимо похідні й непохідні іменники. Похідні іменники за допомогою суфікса -ness, -ment допомагають точно називати людські емоції та почуття. До лінгвальних засобів непрямого позначення відносимо вульгаризми (53%), інтенсифікатори (17%), вигуки (15%), фразеологізми (10%), жаргонізми (5%). У науково фантастичному романі Е. Вейр «Artemis» та його українсько-мовному перекладі «Артеміда» перекладеному Дмитром Кушніром (Видатництво КМБУКС) за допомогою перекладацького аналізу ми визначили використання десяти перекладацьких трансформацій, застосованих для передачі емоцій головної героїні та інших персонажів твору. Такий широкий спектр перекладацьких трансформацій, а саме застосування словникових відповідників – 29%; лексичні заміни – 26%; транспозиції 15%; цілісні перетворення – 11%; калькування 7%; фразеологічні заміни – 4%; ампліфікація – 3%; вилучення – 2; експлікація – 2%; антонімічний переклад – 1% пов’язаний із різномаїттям лінгвальних засобів емоційного мовлення головної героїні у оригінальному тексті: окремі слова та словосполучення, ідіоми та фразеологізми, епітети тощо. Використовуючи метод кількісних підрахунків, ми визначили, що словникові відповідники це найчастотніший метод перекладу у досліджувальному науково-фантастичному романі для передачі емоцій та емоційних станів, а рідше всього вживається трансформація антонімічного перекладу. З огляду на брак досліджень лінгвальних засобів вираження емоцій в науково-популярних текстах різної тематики і жанрів та їх відтворення в українських перекладах, перспективним є подальше поглиблене вивчення цієї теми на матеріалі інших науково-популярних текстів.

Show full item record