ZIEIT's DSpace Repository
ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
JavaScript is disabled for your browser. Some features of this site may not work without it.
ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
Святенко, С.В.
Date:
2024-01-16
Abstract:
Кваліфікаційна магістерська робота містить 114 сторінок, вісімнадцять таблиць, 41 рисунок, 53 бібліографічних посилання, чотири додатки.
Метою магістерської роботи є дослідження ефективності публічного управління в контексті сучасних вимог і потреб інформаційного суспільства.
Об'єктом дослідження є процес публічного управління та адміністрування в умовах інформаційного суспільства.
Предметом дослідження є організація, функціонування та ефективність публічного управління і адміністрування у контексті зростаючої важливості та впливу інформаційних технологій та цифровізації.
Досягнення поставленої мети в роботі було вирішено наступні завдання: вивчено теоретичні основи публічного управління та адміністрування; досліджено сутність та характеристики сучасного інформаційного суспільства; проведено аналіз правових аспектів публічного управління та адміністрування в контексті розвитку інформаційного суспільства в Україні; проведено порівняльний аналіз ефективності публічного управління і адміністрування в Україні за провідними світовими методиками; проаналізовано ефективність електронного публічного управління в Україні як необхідної складової інформаційного суспільства; здійснена оцінка доступності та якості онлайн-сервісів муніципальних органів публічного управління; визначено шляхи підвищення ефективності публічного управління і адміністрування в Україні з урахуванням світового досвіду; досліджено слабкі сторони та розробити заходи щодо удосконалення якості онлайн-сервісів на прикладі Криворізької міської ради та її виконавчого комітету.
Description:
За результатами проведеного дослідження та отриманим результатам у кваліфікаційній магістерській роботі можна зробити певні висновки та сформулювати пропозиції:
1. Вивчено теоретичні основи публічного управління та адміністрування. У результаті дослідження став відомий різноманітний спектр підходів до розуміння та використання термінів «публічне управління» та «публічне адміністрування». Так публічне управління охоплює усі аспекти державної діяльності, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування держави та задоволення потреб громадян. Також публічне управління визначається як система керівництва та організації ресурсів уряду для досягнення стратегічних цілей та вирішення суспільних проблем.
В той же час, публічне адміністрування репрезентує системну діяльність публічних адміністрацій, спрямовану на взаємодію з фізичними та юридичними особами, з метою забезпечення реалізації норм законодавства та здійснення ключових функцій.
2. Досліджено сутність та характеристики сучасного інформаційного суспільства. Інформаційне суспільство відображає значний вплив технологій та інформаційних потоків на процеси публічного управління та адміністрування. Його сутність полягає у застосуванні інформаційних технологій для забезпечення відкритості, прозорості та ефективності управління.
Українське суспільство перебуває на шляху технологічного розвитку, активно трансформується в інформаційне суспільство. Великі зміни у сфері технологій та доступу до інформації перетворюють спосіб життя громадян, економічні підходи та структури управління. Розвиток інформаційного суспільства в Україні обумовлений швидкими змінами у використанні цифрових технологій у всіх сферах життя - від освіти і медицини до бізнесу та управління державою. Такий прогрес відкриває нові можливості для розвитку, створюючи потенціал для покращення якості життя громадян та підвищення конкурентоспроможності країни на міжнародній арені.
3. Проведено аналіз правових аспектів публічного управління та адміністрування в контексті розвитку інформаційного суспільства в Україні.
В Україні існує напрацьована правова база для ефективного публічного управління і адміністрування як в цілому, так і в контексті функціонування інформаційного суспільства. Про що свідчать, зокрема Закони України «Про державну службу», «Про місцеве самоврядування», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про адміністративні послуги», «Про запобігання корупції», Концепція розвитку електронного урядування в Україні, Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закон України «Про доступ до публічної інформації», Закон України «Про звернення громадян», Закон України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», Закон України «Про захист персональних даних» тощо.
Також слід відмітити, що Україна є першою державою у світі, яка повністю легітимізувала цифрові документи у смартфоні.
4. Проведено порівняльний аналіз ефективності публічного управління і адміністрування в Україні за провідними світовими методиками. Оцінка ефективності публічного управління та адміністрування є ключовим як для країни, так і для суспільства. Вона дозволяє громадянам відстежувати якість роботи державних установ, а також допомагає посадовим особам та керівникам аналізувати й удосконалювати системи управління.
Серед розроблених різними міжнародними організаціями показників можна виділити індикатори WGI (Worldwide Governance Indicators). Для обчислення індикаторів WGI Світовий банк збирає дані з різних авторитетних джерел та допомагає дослідникам та аналітикам аналізувати та порівнювати рівень управління в різних країнах для виявлення тенденцій у цій сфері з плином часу.
За результатами аналізу шести індикаторів WGI від 2018 до 2022 року та в порівнянні з 1996, 2012 і 2014 роками, спостерігаються загальні тенденції покращення управлінської ситуації в Україні за індикаторами ефективності урядування, якості регуляторної політики, свободи слова, права голосу та підзвітності і за індикатором контролю над корупцією. В свою чергу індикатор стабільності політичного середовища та відсутності насильства або тероризму протягом 2018 – 2021 років показував тенденцію до зростання, хоча загальний рівень показника буд значно нижчим за докризовий рівень 1996 або 2012 років. В 2022 році значення індикатора знову знизилось, що викликане повномасштабним вторгненням в Україну з 24 лютого 2022 року. Індикатор верховенства права, показує відносну стабільність зі спадами в 2014 та 2022 роках. Це свідчить про те, що в Україні були прийняті та реалізовані відносно ефективні заходи для поліпшення різних аспектів публічного адміністрування та розвитку системи публічного управління в цілому, але негативні фактори зменшують ефективність цих заходів.
У зв’язку з активними євроінтеграційними процесами в Україні та наявністю критиків цих процесів у Європі, які апелюють на неготовність України до початку переговорів про вступ до ЄС було проведено порівняльний аналіз індикаторів WGI України та інших країн-кандидатів до вступу у Євросоюз. В результаті можна відзначити що Україна займає позицію з найнижчим значенням серед наведених країн індексу WGI - 28,88. Це вказує на відносно низький рівень оцінки публічного управління та інституційної якості. Порівняно з середнім значенням для всіх країн-кандидатів, яке складає приблизно 44,36, Україна має значно менше значення, що, нажаль, підкреслює її відсталість у сфері публічного управління порівняно з цією групою країн. Таким чином, серед усіх країн-кандидатів до вступу у ЄС, Україна за більшістю показників має найгірше положення, навіть у порівнянні з Молдовою та Грузією, яка отримала статусу кандидата тільки у грудні 2023 року.
Отже, Україна потребує удосконалення управління та реформування інституцій для покращення свого інтегрального індикатора WGI. Також важливо враховувати успішні приклади таких країн як Грузія, Чорногорія, Північна Македонія та Молдова, які досягли високих показників управління та інституційної якості. В 2023 році державною владою України було анонсовано ряд реформ, які повинні покращити рівень індикаторів ефективності публічного управління та бути ключовими до початку переговорів з ЄС.
5. Проаналізовано ефективність електронного публічного управління в Україні як необхідної складової інформаційного суспільства. В другому розділі магістерської роботи проведено аналіз ефективності електронного управління в Україні за індексами EGDI та EPART. Так загальна тенденція індексу EGDI з 2014 по 2022 роки показує стабільне покращення показника з кожним наступним роком, що вказує на зростання ефективності електронних систем урядування в Україні. Але, не зважаючи на позитивну динаміку значення індексу EGDI, рейтинг України за цим показником мав коливання.
Динаміка рейтингу України за індексом електронної участі (EPART) вказує на відсутність стійкого зростання. Стабільність у досягненні високих позицій у рейтингу за індексом електронної участі залишається однією з важливих завдань для розвитку електронної демократії та підвищення рівня участі громадян у владних процесах в Україні.
6. Здійснено оцінку доступності та якості онлайн-сервісів муніципальних органів публічного управління. Одним із ефективних засобів удосконалення електронного урядування є систематичне оцінювання державних, муніципальних та урядових порталів. Департамент економічних та соціальних справ Організації Об'єднаних Націй та Центр електронного урядування Університету Об'єднаних Націй розробили, впроваджують та підтримують методологію Local Online Service Index (LOSI) для оцінки порталів місцевого самоврядування.
Під час виконання магістерської роботи було вивчено стан електронного управління в окремих містах України, а саме: Київ; Львів; Харків; Дніпро; Одеса; Кривий Ріг; Запоріжжя; Кропивницький. Результати загальної оцінки індексу місцевих онлайн-послуг (LOSI), дозволили виділити одноосібного лідера - місто Дніпро зі значенням індексу 0,8837. На другому місці – Львів, а замикає трійку лідерів – Київ. Кривий Ріг в досліджуваному переліку міст виявився аутсайдером. Але, незважаючи на це, Кривий Ріг має високий рівень розвитку системи електронного місцевого управління, хоча й має суттєві недоліки, які є резервами покращення в майбутньому.
7. Визначено шляхи підвищення ефективності публічного управління і адміністрування в Україні з урахуванням світового досвіду. Удосконалення публічного управління та адміністрування в Україні в умовах інформаційного суспільства є критичним для підвищення ефективності та якості управління, а також для задоволення потреб суспільства. В роботі було запропоновано шляхи виправлення слабких сторін публічного управління в Україні на рівні центральних органів влади з врахування світового досвіду.
8. Досліджено слабкі сторони та розроблено заходи щодо удосконалення якості онлайн-сервісів на прикладі Криворізької міської ради та її виконавчого комітету. Слід відмітити, що в Кривому Розі останні роки дуже активно впроваджувались електронні інструменти публічного управління та адміністрування, беручи до уваги все більшу інформатизацію суспільства. Зокрема, в місті затверджено Стратегічний план розвитку Кривого Рогу до 2025 року, також затверджено міську програму інформатизації та цифровізації, а також впроваджується регіональна програма інформатизації «Дніпропетровщина: цифрова трансформація» на 2023 – 2025 роки. За результатами опрацювання інформації про недоліки електронного урядування та публічного управління в Кривому Розі, можна виділити кілька шляхів для покращення ситуації: доступність інформації та підтримка іноземних мов на сайті; забезпечення доступної правової інформації та консультацій для всіх мешканців міста, включаючи вразливі групи населення; покращення функціонування сторінок у соціальних мережах; публікація відкритої інформації про місцевий бюджет; впровадження е-консультацій з питань регуляторної політики; можливість онлайн запису на прийом до міського голови або його заступників; розробка системи повідомлень про події, включаючи цивільну безпеку та громадський транспорт.
Ці заходи можна поєднати для створення більш прозорого, доступного та інтерактивного електронного урядування в місті, що сприятиме підвищенню рівня задоволеності мешканців та покращенню якості надання публічних послуг.
Також, в результаті дослідження було визначено, що індекс LOSI хоча і охоплює широке коло факторів, але часто викликає труднощі у визначенні складових його показників для сторонніх користувачів через брак або трудомісткість отримання інформації. Тому в роботі запропоновано методику оцінки якості офіційних онлайн ресурсів місцевих органів влади. Згідно запропонованого підходу, виділено 20 показників, кожен із яких за результатами дослідження оцінюється від 0 до 5 балів, де нуль – найгірший результат, а п’ять – найкращий. Після визначення балів по наведеним показникам розраховується інтегральний показник якості офіційних онлайн ресурсів місцевих органів влади, як сума усіх його складових.
Таким чином, результати ранжування міст за інтегральним показником якості офіційних онлайн ресурсів місцевих органів влади відповідають аналогічним результатам ранжування за індексом LOSI. Враховуючи меншу кількість складових показників та доступність інформації для їх розрахунку, інтегральний показник якості офіційних онлайн ресурсів місцевих органів можна рекомендувати до застосування як сторонніми користувачами, так і власне зацікавленими органами влади для визначення власного рейтингу.
Files in this item
This item appears in the following Collection(s)
Search DSpace
Browse
-
All of DSpace
-
This Collection