УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У ОРГАНІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Михайлів, Л.С.

DSpace Home
→
Кваліфікаційні роботи
→
Магістратура
→
Освітні програми
→
281 ПУА ОП "Публічне управління та адміністрування"
→
View Item

УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У ОРГАНІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Михайлів, Л.С.

URI: http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/238

Date: 2024-01-16

Abstract:

Кваліфікаційна магістерська робота: 92 с., 16 таблиць, 5 рисунків, 74 джерела літератури, 6 додатків Метою кваліфікаційної магістерської роботи є вивчення механізму взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування та його вдосконалення. Об’єктом дослідження в кваліфікаційнІй магістерській роботі є державні та місцеві органи влади. Предметом дослідження кваліфікаційної магістерської роботи є сутність механізму взаємодії та його вдосконалення: теоретичні, методологічні та прикладні засади, питання правового регулювання, розвиток економіки України в контексті децентралізації. Були визначені перспективні напрями розвитку: по-перше, кожного з департаментів, які формують досвід цих установ; по-друге, формування провінційного інституту "про внесення змін до Конституції України (про децентралізацію влади)" за умови прийняття вже розроблених законів України та поправок, зокрема підготовки виключного переліку конституційних повноважень губернатора.

Description:

Магістерська дипломна робота визначає теоретичне узагальнення аспектів удосконалення взаємодії між державною адміністрацією та місцевим самоврядуванням, аналізує досвід зарубіжних країн та України та пропонує шляхи оптимізації взаємодії між державною адміністрацією та місцевим самоврядуванням. Грунтуючись на результатах дослідження, можна зробити наступні висновки теоретичного, методологічного і прикладного характеру: Було вивчено, що органи державної влади та місцевого самоврядування взаємодіють головним чином тому, що разом вони виконують спільні функції - ефективне виконання цієї функції на регіональному рівні в Україні потребує двосторонньої підтримки вищезазначених інституцій, послідовності та спрямованості їх дій. Тільки за таких обставин можна говорити про ефективне демократичне управління територією. Вивчається правове забезпечення взаємного впливу державних інститутів і місцевого самоврядування. Формою комунікації є додаткові повноваження органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань місцевого значення, делегування взаємних повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування, прийняття органами державної влади законів та інших нормативних актів з питань місцевого самоврядування, підписання договорів і доручень між органами державної влади та місцевого самоврядування. Формування координаційних, дорадчих, рекомендаційних та інших робочих органів, як тимчасових, так і постійних. Виявлено основні проблеми роботи місцевої державної адміністрації з органами місцевого самоврядування України. На сьогоднішній день повноваження між адміністративними органами та органами місцевого самоврядування до кінця належним чином не розподілені. Це створює навантаження на систему управління і призводить до зіткнень між представниками цих державних органів, формування дублюючих один одного управлінських структур і надмірних фінансових витрат. В результаті відбувається вирівнювання в процесі ефективного вирішення місцевих проблем. Аналізується співпраця між громадянським суспільством, адміністративними органами влади та місцевим самоврядуванням. Спільна робота державних інститутів та інститутів громадянського суспільства є основною причиною існування демократичної держави. З проведеного аналізу можна зробити висновок, що саме інститути громадянського суспільства спільно з державою реалізують всі нормативні, правоохоронні функції. Тільки двостороння довіра призведе до ефективної співпраці, а громадські ініціативи стануть ключем до успішного діалогу між державою та громадянським суспільством. Зарубіжний досвід взаємодії державних і місцевих органів влади показує, що в цілому чітке визначення повноважень і відповідальності місцевих органів влади гарантується основними принципами Європейської хартії місцевої автономії і прописано в більшості європейських конституцій і місцевих законів. Також принцип оснащеності (взаємна інформація, консультації, фінансова достатність і управління) сприяє встановленню взаємоефективних відносин між адміністраціями різних рівнів за умови розподілу повноважень і відповідальності всіх разом узятих, що позитивно позначається на формуванні та реалізації державної політики в різних областях. Беручи до уваги напрям реформування взаємодії органів адміністративної влади та місцевого самоврядування, були визначені перспективні напрями розвитку: по-перше, кожного з департаментів, які формують досвід цих установ; по-друге, формування провінційного інституту "про внесення змін до Конституції України (про децентралізацію влади)" за умови прийняття вже розроблених законів України та поправок, зокрема підготовки виключного переліку конституційних повноважень губернатора. Сьогодні органи державної влади активно використовують різні форми співпраці, консультуючись з місцевими органами влади, їх асоціаціями та громадськими інститутами, з метою розробки більш ефективних механізмів реалізації державної політики в галузі місцевого та регіонального розвитку. Але ці форми та методи також потребують вдосконалення. Єдність державних і місцевих інтересів за своєю природою є ефективною формою втілення децентралізованої державної влади недержавними суб'єктами. В аналізі стверджується, що для стабілізації ефективного функціонування суспільства і держави необхідно забезпечити баланс між регіональними і національними інтересами, заснований на принципах єдності і непорушності кордонів. Адже недосконалість поділу можливостей і повноважень між центральними гілками влади, центрами і регіонами, органами місцевого самоврядування та адміністративними органами, дублювання змісту і форми роботи місцевих гілок влади, протиріччя і конфлікти між ними, політичними партіями, державними інститутами, головним чином їх власні підприємства, які намагаються реалізувати партійні політичні проекти, недостатньо стурбовані проблемами населення. Мешканці територіальної громади були виключені з процесу підготовки та прийняття рішень на місцевому рівні і практично не впливали на діяльність обраних законодавців та посадових осіб.як доконаний факт, уряд повинен визнати, що він подолав небезпечну відстань від свого власного народу, і якщо ситуація не зміниться, наслідки будуть непередбачуваними. Отже, реформи, запропоновані нинішнім урядом, повинні закласти міцну основу для розвитку регіону та сприяти підвищенню регіональної автономії, незалежності та фінансових ресурсів. Це зміцнить демократію в регіоні і створить відповідне автономне середовище, в якому всі жителі територіальної громади зможуть брати участь у діяльності місцевих органів влади, брати участь у моніторингу їх діяльності, вступати в конструктивний діалог з місцевими органами влади і вносити пропозиції щодо поліпшення їх роботи. Сьогодні створено основні органи системи місцевого самоврядування. Можна обговорювати рівень успішності цього процесу, але, враховуючи практично бездержавне існування попередніх десятиліть, без сумніву, це молода Великобританія в цілому, систему місцевого самоврядування можна визначити як сукупність суб'єктів і форм місцевого самоврядування, в яких населення територіальної громади реалізує надані йому функції і повноваження. За результатами дослідження пропонується визначення МРД як сукупності засобів, форм і методів управління в системі державних установ, розумне поєднання яких на основі системного підходу дозволяє змінити звичну регламентацію поведінки об'єктів управління та об'єктів до регулюючого впливу суб'єкта на суспільні відносини, які складаються в тій чи іншій сфері управління. Виходячи з цього, охарактеризовано суть процесу регулювання діяльності державних установ та етапи формування МРД, а також підкреслено особливості таких механізмів з точки зору адміністрування та адмініструючої діяльності. На цій основі систематизується інституційна основа розвитку МРД в контексті децентралізації влади в Україні, удосконалюється методологія історичного аналізу становлення і розвитку МРД в Україні, проводиться наступний етап формування державних інститутів, заснований на аналізі вітчизняних і зарубіжних наукових розробок, нормативних і правових джерел за адміністративно-правовим статусом державних установ. Етапи формування місцевого самоврядування; Етапи формування МРД (інституційні; соціально-політичні; трансформація шляхом уточнення особливостей стандартів і класифікації механізмів регулювання). Багаторівневий характер процесу системного реформування, а також сформована інтегрована структура механізмів регулювання в європейських країнах з якісно іншими початковими умовами процесу реформування вимагають розробки власного методологічного апарату для узагальнення та адаптації зарубіжного досвіду функціонування МРД в Україні порівняно з цілями з української практики та адміністративної реформи . Доведено, що традиційними помилками в процесі формування МРД є дискретне впровадження зарубіжних концепцій і методів модернізації адміністративної системи, безумовне перенесення методів адміністративної реформи і безпосереднє впровадження концепції "нового державного управління" в практику державного управління. В Україні існують суттєві відмінності в реалізації положень концепції "нового державного управління", було доведено, що необхідно посилити координаційну складову органів влади центрального рівня в процесі регулювання діяльності МРД, забезпечити впровадження адміністративних реформ на основі принцип допоміжних функцій, реалізація концепції багаторівневого управління в управлінській практиці. Без належним чином сформованої, налагодженої та юридично підкріпленої фінансової бази всі можливості місцевого самоврядування залишаться на папері, тому також рекомендується винести на перший план Питання про розподіл повноважень між місцевими адміністративними органами та органами місцевого самоврядування, а також про фінансування місцевих органів влади. самоврядування в Україні. Звичайно, це вже проблема для законодавців, і ми повинні сподіватися, що вони вирішать складну проблему місцевої автономії в Україні.

Show full item record