051 Економіка ОП "Економічна кібернетика"http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/132024-03-28T08:55:43Z2024-03-28T08:55:43ZІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ СКЛАДОВОЮ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМРудюк, Я. В.http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/972023-11-04T13:32:28Z2023-06-18T00:00:00ZІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ СКЛАДОВОЮ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ
Рудюк, Я. В.
Кваліфікаційна бакалаврська робота містить 85 сторінок, 1 таблицю, 31 рисунок, 33 використаних джерела.
Мета бакалаврської дипломної роботи – розробка комплексу автоматизації контролю екологічної складової економічних систем.
Об’єкт дослідження – процеси і технології управління і контролю екологічної складової економічних систем.
Предмет дослідження – моделі, методи та інструменти автоматизації контролю екологічної складової економічних систем.
Управління екологічною складовою економічних систем є актуальним і важливим завданням, яке допомагає зберегти навколишнє середовище, забезпечити сталість розвитку та задовольнити потреби сучасного суспільства без шкоди для майбутніх поколінь
Автоматизована система, розроблена в роботі, володіє такими властивостями, як гнучкість, універсальність, легкість, та є ефективною, зрозумілою для користувача, має достатньо інструментів для вирішення задач, які перед нею були поставлені.
Визначення з поняттям та задачами екологічного контролю, його видами та системи в цілому, аналіз проведення державних перевірок та критеріїв за якими оцінюється стан навколишнього середовища, а також розглянуте програмне забезпечення призначене для контролю показників екологічного стану, яке вже розроблене та впроваджене в деяких регіонах та областях – все це дає чітке розуміння постановки задач для розробки і дослідження програми контролю показників екологічної стану у Запоріжжі.
Основні задачі, які було виконано:
розроблено для кожного блоку програмного комплексу адекватні математичні моделі для обліку параметрів екологічної обстановки;
визначено послідовність етапів роботи та розробити структурну модель програмного комплексу контролю показників екологічної обстановки;
розроблено функціональну модель автоматизованої системи контролю показників екологічної обстановки;
враховано можливість використання програмним комплексом СКБД та розробити структурну модель бази даних;
для реалізації проекту обґрунтовано вибір середовища розробки і спеціалізованого програмного інструментарію;
враховуючи специфічність завдання розроблено основні класи програмного комплексу;
розроблено інтуїтивно зрозумілий та максимально зручний інтерфейс користувача програмного комплексу;
розроблено базу даних, модулі та засоби доступу до даних програмного комплексу;
досліджено та обґрунтовано технічну ефективність програмного комплексу.
2023-06-18T00:00:00ZМОДЕЛЮВАННЯ ГНУЧКОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИРоманчук, А.С.http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/452023-01-18T14:35:29Z2022-06-15T00:00:00ZМОДЕЛЮВАННЯ ГНУЧКОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ
Романчук, А.С.
Бакалаврська дипломна робота: 80 сторінок, 4 рисунки, 3 таблиці, 43
використаних джерела.
Об’єктом дослідження є процеси управління гнучкістю економічних
систем.
Предметом дослідження в даній роботі є моделі, методи та інструменти
управління гнучкістю економічних систем.
Мета роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних та практичних
аспектів моделювання гнучкості економічних системах.
Виходячи з мети, завданнями роботи є: проаналізувати сутність
економічної системи: характеристики, структура та види; дослідити поняття
гнучкості економічної системи; дослідити поняття гнучкість підприємства як
дзеркало його конкурентоспроможності; розглянути методологію синтезу
гнучких економічних систем; сформувати підхід до структурного та
математичного
моделювання
діяльності
економічних
систем;
надати
рекомендації щодо формування гнучкої стратегії управління економічною
системою мікрорівня; розробити методичні рекомендації з підтримки
вирішення проблем щодо підвищення гнучкості організацій.
Актуальність даної роботи обумовлена тим, що в умовах високої
динаміки та великої різноманітності вимог зовнішнього середовища однією з
ключових умов життєздатності економічних систем у тривалому періоді стає
їх гнучкість, що дозволяє «чуттєво» реагувати на зміну кон’юнктури ринку:
задовольняти існуючі неоднорідні запити оточення, адаптувати діяльність до
нових і своєчасно проводити організаційні перетворення для відповідності
майбутнім. Чим більше економічні системи орієнтовані на задоволення
різноманітних потреб людей, тим більше потрібна гнучкість.
Система є економічною, якщо вона призначена для переробки речовини,
енергії, інформації та знань у споживчі вартості або забезпечує їх розподіл,
обмін та споживання. Метою переважної кількості економічних систем у
ринкових умовах є максимізація вартості та отримання прибутку.
Економічну систему можна віднести до класу систем з адаптивним
управлінням, з мережевою чи ієрархічною структурою, елементи якої
володіють
певною
самостійністю,
взаємодіями
та
можливістю
до
саморегулювання.
Гнучкість ЕС проявляється при взаємодії із зовнішнім середовищем і
обумовлюється всім різноманіттям взаємозв’язків елементів. Потреба у
системній концепції, стрункій теорії та впорядкованій методології створення
гнучких
економічних
систем
обумовлює
необхідність
досліджень
фундаментального і прикладного характеру у цій галузі. Причому потрібно, з
одного боку, досліджувати рівень гнучкості ЕС та резерви її підвищення, з
іншого, виробляти конструктивні системні рішення безпосередньо щодо
забезпечення гнучкості ЕС.
Проблема
гнучкості
підприємств
актуалізується
ускладненням
господарських зв’язків та загостренням конкурентної боротьби у зв’язку з
активним включенням національної економіки у світогосподарські зв’язки,
глобалізацією тощо.
Розглянуті теоретико-методологічні та інструментарно-організаційні
підходи до забезпечення гнучкого розвитку підприємств на базі інноваційних
інструментів реструктуризації,
розкрити
ширший
реалізується
спектр
ефективною
логістизації та капіталізації
потенційних можливостей
управлінською діяльністю
дозволять
гнучкості,
та
що
забезпечує
довгостроковий динамічний розвиток підприємства, за рахунок створення
максимальної доданої вартості.75
На
практиці
запропоновані
методики
оцінки
рівня
гнучкості
підприємства дадуть можливість діагностувати та прогнозувати його
розвиток, більш обґрунтовано вибирати рівні та види інновацій, інструменти
забезпечення зростання економічної результативності, розробляти прогнози та
програми вдосконалення управлінської діяльності на перспективу.
Оскільки в будь-якій ЕС безліч зацікавлених сторін, у роботі
запропоновано розглядати гнучкість як відносну категорію та підвищувати у
напрямках, що зумовлюються їх поточними та майбутніми інтересами.
Показано, що необхідний рівень гнучкості також відносний. Для одних умов
та в одних обставинах діапазон можливостей, а також час, витрати та точність
«налаштування»
на
вимоги
зовнішнього
середовища
можуть
бути
прийнятними, для інших – ні. З цього випливає, що гнучкість доцільно
оцінювати при зіставленні множини споживчих вимог
і
діапазону
різноманітності результатів ЕС. Напрями забезпечення гнучкості слід
визначати виходячи з потреб зацікавлених сторін, а рівень гнучкості – з потреб
самої ЕС забезпечувати свою життєздатність.
Забезпечення гнучкості ЕС, згідно з запропонованою у роботі
концепцією, має бути органічно вписано у загальний процес управління, всі
рішення мають бути узгоджені, а дії всіх учасників діяльності – скоординовані.
Процес управління гнучкою ЕС повинен дозволяти чуйно реагувати на зміни
довкілля і передбачати їх, наскільки можна, формуючи сприятливе
середовище.
Для дослідження та підвищення поточної, реактивної та проактивної
гнучкості ЕС потрібні динамічні моделі, оскільки ця властивість проявляється
при взаємодії елементів системи між собою та системи із зовнішнім
середовищем, а будь-яка взаємодія відбувається в часі. Важливо спостерігати
динаміку ЕС, що породжується взаємодією процесів, вкладених у досягнення
поставленої мети.
В цілому, пропонований підхід до моделювання ЕС, що базується на
модифікованій кібернетичній моделі, дозволяє ставити та вирішувати76
завдання двох типів: експертні для дослідження феномена їхньої гнучкості при
існуючій або передбачуваній організації діяльності; конструктивні – для
забезпечення заданого рівня гнучкості та оптимізації діяльності з системних
позицій. У сукупності вони дозволять послідовно поєднувати аналіз та синтез
ЕС.
Стратегія ефективного розвитку з урахуванням елемента гнучкості може
бути побудована за принципом вибору домінуючого фактора, оновленого в
результаті аналізу стратегічного потенціалу підприємства. Стратегічне
управління підприємством виходить із встановлення перспективних цілей
розвитку та розкриття об’єктивних та стійких взаємозв’язків між зазначеними
цілями та існуючими засобами їх досягнення.
Сформована
гнучка
стратегія
управління
підприємством
має
забезпечувати: вибір найефективніших напрямів розвитку; формування
достатнього обсягу фінансових ресурсів та оптимізації їх складу; прийнятність
рівня ризиків у процесі здійснення стратегії.
Гнучкість ЕС забезпечується взаємодоповнювальними механізмами
налагодження діяльності на вимоги оточення, що змінюються, при
необхідності
відповідної
реструктуризації
системи
і
превентивного
вдосконалення організації ЕС та її взаємозв’язків із зовнішнім середовищем.
Ці механізми реалізується в рамках загального процесу управління, що
здійснюється в середовищі гнучкої СІПУ (рикастингу) і довгострокових
взаємовигідних
організаційно-економічних
відносин
між
активними
елементами. Вони в сукупності забезпечують достатній рівень гнучкості ЕС.
2022-06-15T00:00:00ZУДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ КОМУНІКАЦІЯМИ В ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХПікалова, В.О.http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/442023-01-18T14:35:29Z2022-06-15T00:00:00ZУДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ КОМУНІКАЦІЯМИ В ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ
Пікалова, В.О.
Бакалаврська дипломна робота: 95 сторінок, 20 рисунків, 10 таблиць, 47
використаних джерел.
Об’єктом дослідження є процеси управління економічними системами
на основі використання ІКТ.
Предметом дослідження в даній роботі є моделі, методи та інструменти
управління шляхом застосування ІКТ.
Мета роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних та практичних
аспектів удосконалення управління за допомогою ІКТ в економічних
системах.
Виходячи з мети, завданнями роботи є: проаналізувати сутність, зміст та
роль комунікацій у функціонуванні підприємства; дослідити місце і роль
інформаційно-комунікаційних технологій в управлінських процесах; вивчити
теоретичні основи застосування інформаційних та комунікаційних технологій
у питаннях підвищення ефективності управління економічними системами;
здійснити оцінку динаміки глобальних цифрових трендів; розробити методику
оцінки ефективності ІКТ на промислових підприємствах Запорізької області;
сформувати пропозиції щодо реалізації можливостей ІКТ якісно і кількісно
впливати на процес ефективного управління економічними системами.
Актуальність
даної
роботи
обумовлена
зростанням
значимості
інформаційно-комунікаційних технологій, які сьогодні виступають одним із
основних інструментів, що забезпечують підтримку, контроль та управління
бізнес-процесами промислового підприємства.
Комунікація є життєво важливою складовою функціонування та
управління організації: якщо якимось чином ліквідувати потоки повідомлень
в організації, то вона припинить своє існування.
Правильне
управління
комунікаціями
дозволяє
підприємству
накопичувати, формалізувати, узагальнювати та структурувати знання і досвід
кожного працівника в єдиному інформаційному середовищі; забезпечувати
вільну циркуляцію інформації зверху вниз і знизу вгору, що, в свою чергу,
забезпечує підвищення ефективності роботи всього підприємства.
Інформаційно-комунікаційний розвиток (ІКР) соціально-економічних
процесів суспільства передбачає використання нових переваг, що випливають
із сучасних технічних та технологічних можливостей засобів та систем
інформатизації та комунікації. Для промислових підприємств – це підвищення
інноваційної
активності,
інвестиційної
привабливості,
конкурентоспроможності та ефективності функціонування. Для окремих
регіонів, країн та держав – це формування, розвиток та максимальне
використання досягнень у національному, творчому та культурному
потенціалі суспільства, зростання їх конкурентоспроможності на світовому
ринку.
На сучасному етапі інформаційні технології відіграють дуже важливу
роль в управлінні комунікативними процесами, за допомогою цих технологій
(комп’ютерні-мережі, система підтримки рішень, управлінська інформаційна
система,
формальні
комунікації)
прийняття
управлінських
рішень
забезпечується на високому рівні, відбувається тісний взаємозв’язок
керівництва та підлеглих.
Не можна не відзначити четверту промислову революцію, яка проходить
у нас на очах – штучний інтелект (ШІ), інтернет речей (IoT), 5G та біологічна
інженерія. Ці технології все більше інтегруються та інтегруватимуться в наше
суспільство і впливатимуть на глобальні макроекономічні тенденції.89
Отримання оперативної інформації про діяльність промислового
підприємства неможливе без використання інформаційних систем, що
інтегрують усі ресурси підприємства. Однією з найважливіших характеристик
використання інформаційно-комунікаційних технологій є наявність на
промисловому підприємстві інформаційних систем різного призначення.
На сьогоднішній день інформаційні системи промислових підприємств
є набором інтегрованих додатків, що дозволяють створювати єдине
середовище для автоматизації планування, обліку, контролю та аналізу всіх
основних бізнес-процесів.
Аналіз тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технології на
промислових підприємствах Запорізької області свідчить про досить повільне
зростання показників інформатизації та суттєві диспропорції за видами
промислового виробництва.
Розрахунок ефективності використання інформаційно-комунікаційних
технологій на підприємствах промисловості запропоновано базувати на оцінці
рівня розвитку інформаційного забезпечення, оскільки воно є важливим
компонентом інформаційних систем та технологій та є основою для прийняття
управлінських рішень.
Запропоновані
у
роботі
теоретичні
положення
та
методичні
рекомендації дають можливість промисловим підприємствам здійснювати
оцінку ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій
та визначати досягнутий рівень розвитку інформаційно-комунікаційних
технологій. Розроблені методичні положення оцінки ефективності ІТ-
підрозділу дозволяють повною мірою оцінити роботу як підрозділи загалом, і
окремих його співробітників.
За підсумками вивчення впливу ІКТ на продуктивність можна дійти
висновку, що він проявляється на рівні підприємства, галузі та країни.
Розвиток ІКТ призводить до збільшення продуктивності праці як у секторі, що
виробляє ІКТ, так і в секторі, що використовує ІКТ. ІКТ дає можливість
покращити процеси управління компанією, забезпечує більш ефективний90
механізм ринкового розподілу, стимулює розвиток мережевої економіки,
впливає на соціальні та культурні зміни в суспільстві, позитивно відбивається
на перспективах розвитку малого та середнього бізнесу та створюють
фундамент для розвитку ІКТ та інших інновацій, що, у свою чергу, призводить
до зростання продуктивності окремих компаній, галузей, країн чи груп країн.
Досягнення області ІКТ можуть значно реорганізувати процес появи
нових ринків товарів та послуг, появи нових продуктів, і навіть стимулюють
процеси створення нових способів організації суспільства.
З усього різноманіття ІКТ слід виділити групи технологій, призначених
для підтримки функцій управління промисловими підприємствами та оцінити
їх цінність та значущість для таких компаній. Значимість конкретних груп ІКТ
в управлінні підприємством може бути оцінена кількістю якісних параметрів
за кожним критерієм, на які впливають досліджувані ІКТ і ступенем цього
впливу.
Пропонуємо
новий,
відмінний
від
традиційного,
підхід
до
формулювання цілей, який полягає у постановці мети не у вигляді конкретної,
вимірної, визначеної у часі статичної величини, а вигляді динамічно мінливої
змінної, тобто визначення цілей не у абсолютних показниках на конкретну
дату, а у вигляді безперервного процесу поліпшення – «забезпечувати
(створювати тощо) більше...». У такому разі мірилом ефективності зроблених
компанією кроків шляхом самовдосконалення буде оцінка змін, що відбулися,
за період часу порівняно з попереднім станом системи щодо стратегічної мети
підприємства, тобто відносні показники покращень.
При
аналізі
ефективності
застосовуваних
ІКТ
пропонуємо
використовувати метод причинно-наслідкових зв’язків та дедуктивний підхід.
Апробація запропонованої моделі прийняття рішень у сфері ІКТ
дозволить оптимізувати процеси вибору, впровадження та застосування
кращих ІКТ-рішень, підвищити ефективність їх використання, безперервно
вдосконалюючи основний бізнес компанії за рахунок орієнтації даної системи
на постійні покращення.
2022-06-15T00:00:00ZМОДЕЛЮВАННЯ АДАПТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЛЯ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ МІКРОРІВНЯБалабанова, В.С.http://library.econom.zp.ua:85/xmlui/handle/123456789/432023-01-18T14:35:29Z2022-06-15T00:00:00ZМОДЕЛЮВАННЯ АДАПТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЛЯ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ МІКРОРІВНЯ
Балабанова, В.С.
Бакалаврська дипломна робота: 80 сторінок, 7 рисунків, 1 таблиця, 67
використаних джерел.
Об’єктом дослідження є процеси адаптивного управління економічними
системами та особливості їх моделювання.
Предметом дослідження в даній роботі є моделі, методи та інструменти
адаптивного управління економічними системами.
Мета роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних та практичних
аспектів моделювання адаптивного управління для економічних систем
мікрорівня.
Виходячи з мети, завданнями роботи є: проаналізувати адаптивний та
імітаційний підходи до розробки моделей технічних та економічних систем;
дослідити
адаптивний
механізм
управління
економічною
системою
мікрорівня та імітаційне моделювання; вивчити особливості адаптації
промислових підприємств до змін зовнішнього середовища; охарактеризувати
поняття невизначеність, динамічність та прогнозування змін екзогенних
факторів; змоделювати оцінку ефективності різних режимів адаптаційної
трансформації за критеріями тривалості та своєчасності; запропонувати
організаційно-економічний
механізм
формування
та
функціонування
адаптивних структур у системі управління підприємством; здійснити
моделювання структурної адаптації підприємства в умовах невизначеності.
Актуальність даної роботи обумовлена необхідністю знижувати
негативний вплив різних форм невизначеності як зовнішнього, і внутрішнього
середовища з урахуванням своєчасної реакції на їх зміни, для чого власне і
призначені адаптивні організаційні структури та можливості моделювання
адаптивного управління.
Внаслідок
різноманіття
соціально-економічних,
політичних,
технологічних факторів, що впливають на функціонування підприємств у
ринковому
середовищі,
автоматизованого
необхідний
управління
подальший
технічними
розвиток
системами.
методології
Актуальним
залишається вирішення комплексу теоретичних та практичних проблем,
пов’язаних із удосконаленням концепції прийняття управлінських рішень на
базі імітаційного та адаптивного підходів.
При дослідженні процесу формування та функціонування адаптивних
структур можна використовувати поняття «адаптаційна трансформація», яка є
комплексом взаємопов’язаних змін внутрішнього середовища підприємства,
спрямованих на усунення негативних наслідків змін факторів зовнішнього
середовища. Адаптаційну трансформацію можна охарактеризувати поняттям
«глибина адаптаційної трансформації», що є комплексом параметрів
адаптаційної трансформації, які визначають витрати ресурсів на її реалізацію
при певній очікуваній ефективності.
При формуванні адаптивних структур на вже існуючому підприємстві
витрати на цей процес входитимуть до складу витрат на адаптаційну
трансформацію. У цьому випадку під час аналізу ефективності вони повинні
розподілятися між наступними адаптаційними трансформаціями протягом
певного терміну, який визначається як термін окупності витрат на
реструктуризацію.
В умовах впливу на функціонування підприємства значної кількості
різних
чинників
невизначеність
стає
атрибутивною
властивістю
як
зовнішнього, а й внутрішнього середовища економічної системи. Особливо
характерні невизначеність та мінливість для зовнішнього середовища
підприємств, і вони присутні у будь-якій економічній системі, як командній,
так і ринковій. Для зовнішнього середовища підприємств, що є об’єктами
даного дослідження, характерні такі види невизначеностей, як неповнота,73
недостатність, неоднозначність і фізична невизначеність, кожна яких може
бути як статичною, так і динамічною і неминуче призводить до появи ризику
при
прийнятті
управлінських
рішень.
Для
зниження
динамічної
невизначеності використовуються різноманітні моделі, що дозволяють
здійснювати прогнозування розвитку системи в умовах, що відповідають
різним станам зовнішнього середовища.
Завдання оцінки ефективності виникає як при формуванні адаптивних
структур, так і при їх функціонуванні. Результатом цієї оцінки може бути або
аналіз варіантів реструктуризації, або прийняття рішення про вдосконалення
адаптивної структури або вибір відповідного управлінського рішення щодо
змісту адаптаційної трансформації. Превентивно-реактивна адаптаційна
трансформація може дозволити дещо збільшити допустимий період
проведення трансформації за рахунок проведення превентивних адаптаційних
процедур.
Розроблено метод аналізу ефективності адаптації за критеріями
своєчасності та тривалості для режимів реактивної, превентивної та
превентивно-реактивної адаптації. Сформовано систему критеріїв, що
оцінюють можливість своєчасного здійснення адаптаційної трансформації з
метою збереження стійкості та конкурентоспроможності підприємства.
Показано можливість та перспективність превентивно-реактивного режиму
адаптації.
Запропоновано
принципи
організаційно-економічного
формування
механізму,
що
та
функціонування
забезпечує
управління
адаптаційними процесами на підприємстві. Даний механізм може бути
реалізований як на основі створення спеціальних структурних підрозділів, так
і
шляхом
розподілу
його
функціонального
наповнення
існуючих
управлінських структур. Показано, що з ефективного функціонування даного
механізму необхідно враховувати невизначеності як зовнішнього, а й
внутрішнього
середовища
підприємства,
наприклад,
у
антропоентропії – невизначеності, пов’язаної з людським фактором.
2022-06-15T00:00:00Z